Spivochi Terasy — Attraction in Краснокутська селищна громада

Співаючі тераси - одна з найбільш незвичайних українських архітектурних пам'яток із загадковою назвою, яке стає зрозумілим, варто лише опинитися тут. Співаючі тераси стали культовим місцем ще в 18 столітті - коли на це території проходила знаменита Північна війна зі шведами. Як відомо, противники зазнали поразки, а місце заряд особливою атмосферою. І тільки в 19 столітті тераси стали самі собою - з подачі поміщика Павла Харитоненка. Він вирішив вирощувати в Україні рідкісні екзотичні рослини, але умови для їх життя були, м'яко кажучи, несприятливими - грунт і повітря не підходили для рослин, їм не вистачало сонячного світла. Тоді поміщик придумав оригінальне рішення - побудувати тераси, що нагадують за формою амфітеатр. Їх розташування забезпечувало постійне тепло, а на рослини завжди потрапляв світло. Так і з'явилися Співаючі тераси. З терасами зрозуміло, але чому саме співають? Справа в тому, що в цьому місці утворилася надзвичайно потужна акустика - найменший шерех трави або шепіт тут чуємо на повну гучність. Навіть якщо ви станете в один кінець терас, а ваш друг - в інший, ви все одно почуєте, про що він говорить. Цією властивістю користувалися деякі музиканти і проводили тут виступи - Федір Шаляпін, наприклад. Крім того, Співаючі тераси - дуже мальовниче і...

Сложно поставить звезды такой гениальной конструкции, созданной братьями Каразиными, когда все это заброшенно и не охраняется. Широкая поляна, окруженна речкой или прудом в овраге, а с другой стороны красным кирпичом выложена сама терраса. Пятиуровневая полукруглая терраса, полностью обращена на юг, с целью аккумуляции солнечной энергии и тепла. Была создана для выращивания элитных сортов яблок. Яблоки плодоносят, но скорее как заброшенные дички, т.к. никто не следит. Максимальная акустика - в безлиственный период. Могло бы быть шикарным место для проведения фестивалей, но дорога не асфальтированна, т.е.машина скорой и полицейская не приедут. За что и...

Место хорошее: большой яр, озеро, лес. На одном из склонов и находятся поющие террасы. Вдоль озера есть столики, где можно посидеть после прогулки и перекусить. Природа очень живописная, можно сказать место силы. Разочаровывает плачевное состояние самих террас. Они заросли бурьянами, деревьями, кустарниками. И даже несмотря на это акустика сохранилась. Если это такое чудо, которое посещает столько туристов, почему его не облагородить? Очень бы хотелось чтоб обл администрация или местный сельсовет обратили на это внимание и привели это уникальное место в порядок. С удовольствием приеду сюда ещё раз, было бы неплохо провести фестиваль...