Музей В.В. Верещагіна – це те місце куди хочеться повернутися. Це естетичне, культурне, пізнавальне задоволення. Чисті, просторі, світлі зали, прекрасні репродукції, поряд з якими хочеться провести як більше часу. Але це, що стосується тільки цього храму культури. А люди, які в ньому працюють? Я люблю мандрувати просторами нашої країни. І мій маршрут цей раз спеціально пролягав через місто Миколаїв, з одним бажанням – потрапити до музею. 13 жовтня 2020 року, спеціально знявши на добу житло, ми з дружиною відвідали музей В.В. Верещагіна. Перед мандрівкою я завжди переглядаю відгуки та пропозиції в інтернеті, вони майже завжди корисні. Але стільки негативних відгуків, що стосуються працівників цього музею, я ще не бачив. І ось ми з моєю дружиною отримали той самий негативний досвід від зустрічі з працівниками лише відкривши двері одного з найкращих музеїв нашої країни. Купуючи квитки на всі виставки музею, а це коштувало 240 грн., я на касі запитав чи є для мене скидка, як для пенсіонера? Відповідь здивувала «Скидки для пенсіонерів тільки у вихідні дні». Хочеться запитати адміністрацію – а в інші дні ми не пенсіонери? А касир навіть не знала які є виставки в музеї. Цікаво продає квитки, але не знає куди і скільки коштів з нас взяти (діяла за підказками адміністратора). Це що у вас була не касир, а зовсім стороння людина? І ось ми зайшли до першої зали, жіночка – музейний робітник (наглядач) хвилин 5 сиділа на стільці, начебто приклеєна і тільки згодом, зрозумівши, що ми так швидко не підемо вимушена була ввімкнути світло у залі «Дуже дякуємо!». У вас же ну дуже забагато роботи! Враховуючи, що в музеї людей не було взагалі. І ось я вирішив на згадку зробити фото себе в музеї. Дуже образливим тоном мені було зроблено зауваження, в тім, що фотографування в нашому музеї коштує 100 грн. Шановні пенсіонери, які збираються відвідати цей музей, будьте, будь ласка, до цього готові! А головна робота наглядачів залів – це відразу дуже уважно перевірити квиток! Як тільки ти переступаєш поріг залу вони відразу запитують, начебто, через потрійну перешкоду (охорону, адміністратора, касира) - ти зможеш потрапити без квитка. Дуже хочеться звернутися до адміністрації цього музею – гордості нашої країни «Хто у вас працює??!!» І хочеться побажати – нехай усі ваші горе-робітники по їдуть і повчяться в інші музеї – Полтави, Диканьки, Сорочинців, Запоріжжя, Києва, Дніпра, та інших міст. Я дуже хочу повернутися до вашого музею, але щоб він був гостинним, душевно теплим, де просто поважають тих людей, які його відвідують.