Не знаю, чи то ми були у понеділок і тому майже не було людей, чи справді він, знаходячись досить далеко від великих міст, не надто часто приймає гостей. Погано і для самого місця, що люди про нього мало знають, а тримаючись фактично на державних грошах, бо навіть цю сміхотворну у 10 грн ціну за вхід ставить держава, парк досить достойно виглядає. Плюси парку у тому, що він справді гарний. Потоцький намагався відтворити Швейцарію у цьому місці і хоч я і не була там, але це місце дає уявлення про неї: групи кудлатих, кошлатих ялівців, величезні гігантські туї з кількома стовбурами, загадкові ялини, височезні сосни і модрини, незвичні різновиди горіхів, спіреї, таволги, пухнаста скумпія. Природа виглядає нерукотворною. У ставку плавають відносно небоязкі білі лебеді з лебедятами, які практично за 5 м можуть спокійно чистити своє пір'я на березі. Штучностворений рельєф живописний, є кілька місточків через водну гладь. Але люди у нас свині і на верхівці з ротондою/ альтанкою було сміття - до речі, єдине місце, де я побачила сміття. Якщо ви захочете перекусити, то недалеко від входу є столи і лави під деревами. Думаю, що і на газоні можна розстелити покривало, бо гарних галявин повно. Якщо посеред прогулянки захочете відпочити, влаштовані простенькі лавки, якщо треба щось викинути, є смітники. Є парковка перед парком, а біля неї - туалет. З мінусів: Не вистачає вказівників, де вхід в парк, - ми спочатку зайхали бозна-куди, а також позначки по самому парку, щоб не заблукати у деяких хащах. Хоча мені сподобались маленькі і акуратні позначки, які були, - вони не обтяжували собою красу природи. Не вистачає фінансування: мізерна плата за вхід, брак реклами - я взагалі не чула ніде про цей парк - малі прибутки і, виходить, що не весь парк можна без проблем пройти, не весь парк у доглянутому стані. При вході нам сказали ходити витоптаними кошеними доріжками - але на карті багато шляхів і ми вирішили пройти одним з них і часом доріжка просто зникала, ми ходили в кропиві, а менш терплячі і більш втомлені почали жалітися на те, що ми звідси не вийдемо. Не зовсім коректні карти на стендах. Часом хотілося більше позначок, що то за рослина. Парк великий і ми все не пройшли - там було б добре зробити велопрокат. До будинку самого Потоцького ми так і не дійшли, але зрозуміли, що ми його проїжджали з самого початку, коли заблукали, шукаючи вхід у парк. І він не в надто хорошому стані, як мінімум, він не має шибок, але все одно виглядає гарно. Історію треба цінувати трохи краще. До парку не вистачає гарної дороги, бо якраз на в'їзді в село вона розбита - зовсім не дає позитивного настрою на те, що справді є щось цінне у цій місцині. Рекомендую цей парк для цінителів прекрасного, природи і для...
Read moreЩо можливо зробити з лесостепом та відкритою рівниною що розсікалась численними незалісненими заболоченими балками коли в тебе є бажання та можливості? Завітайте до Тростянецького дендропарку який розташованний у Чернігівський області, який у 1857 році Іван Скоропадський, нащадок українського гетьмана, почав будувати. Дендропарк складається з понад 600 різноманітних видів хвойних і листяних дерев, також в оформленні використовуються й екзотичні види рослин, та займає площу майже 200 гектарів. Не теріторіі парку бла побудована садиба Скоропадського, яка нажаль у 1918 році бла зруйнована. Що вражає в парку так це "гори",яки створюють своєрідний швейцарський ландшафт, площаю 30 гектар, що нагадує Альпи, деяки з них складають 35 метрів, всі вони насипані кріпосними яки тут працювали.На побудову гористого рельєфу знадобилось майже 30 років. Посередині парку розташований Великий став, 1,3 км і завширшки (біля греблі) майже 100 м. колись на цьому місці був звичайний струмок, який також було штучно збільшено, в якому можно побачити та погодувати лебедів. У 1887 році Іван Скоропадський помер, поховали його на галявині яку він дуже любив. На пам`ятнику він залишив цей надпис "Любезный прохожий! Сад, в котором ты гуляешь, насажен мною. Он служил мне утешением в моей жизни. Если ты заметишь беспорядок, ведущий к уничтожению его, то скажи об этом хозяину сада: ты сделаешь доброе дело" Тростянецький дендропарк – місце де все створено з любовью до природи та рідного краю, справжній куточок...
Read moreIf you pass by Kachanivka and mansions around stop at Trostianets Park. It was built by a member of the Ukrainian Hetman dynasty Ivan Skoropadsky in XIX century. It is surprising that this site has survived all troubles of turbulent Ukrainian and Soviet history. The park is in a quite good state and well-looked after. It is a pleasure to walk and relax under imposing trees and to enjoy a lake view in between tiring car trips...
Read more