Bug Guard National Park — Attraction in Мигіївська сільська громада

Парк був заснований в 2009 році, його площа перевищує 6000 га. Перебування та кемпінг - платні, поденно. По 15 грн за людину та намет, 7 грн за дитину до 14 років.

Дозвіл хлопці сплачували десь за тиждень, але ніхто його наявність не перевіряв і жоден міфічний лісник за три доби не був помічений. Можливо тому, що ще «не сезон». Але в цілому, як я зрозуміла, реєстрація груп має проводитися заради ж їхньої безпеки, щоб рятівники знали кого, де та в якій кількості шукати.

Наша перша зупинка під час походу була біля Пам‘ятного знаку про форсування Південного Бугу. Поруч - Пам‘ятна стела Сергію Таращуку, голові Національного екоцентру України, провідному досліднику Миколаївщини та ініціатору створення в 1994 році РЛП Гранітно-степове Побужжя, на базі якого був заснований сучасний «Бузький Гард». (До речі, не дивлячись на спільну територію, обидва парки - окремі юридичні особи. Та кого зараз здивуєш трьома гетьманами на двох українців? 😏).

Та найголовніше, що саме звідси нам відкривається дивовжний краєвид! Вранішні промені сонця, ледь помітна свіжа зелень на схилах скель, бурхливий гомінкий потік Бугу десь під ногами та відлуння церковних дзвонів з іншого берега - таким нас стрів...

over 50 km of canyon running through the giant granite rocks, whose cracks let you sense the age of the Earth and power of the Nature. Experts may recognise traces of ancient civilisations, including the wells perhaps intact from the time of the Golden Horde. But those who are concerned with simple bodily pleasures will definitely appreciate bathing in the cataracts of the...

Вартує відвідування на один день або з кемпінгом. Неймовірні краєвиди зі скель! Цікава та нетипова природа для більшої частини нашої країни. Територією багато зручних місць, щоб стати наметами, навіть готові кострища є. Купа протоптаних стежок, є вказівники, не заблукаєте. Але треба обережно на каміннях в річці та на скелях. Тут 100% зручний одяг та взуття з неслизькою підошвою. Дістатися можна автобусом Первомайськ-Мигія, ходить щогодини, вартість 20 грн. Також треба взяти с собою перекус та воду, бо на території наразі тільки одна кафешка біля адміністрації. Озеро раджу обійти по колу. По скелях полазити обов’язково, це тут найголовніше. З нюансів: немає як такового входу чи воріт з назвою. Просто йдеш і потрапляєш на скелі. Так само в селі немає вказівок, куди йти і що тут взагалі така краса поряд. деякі підходи до скель забудували «добрі люди», які можуть не пускати мандрівників до історичних пам’яток. При апеляції до законів України стуляють пельку. порогів тут небагато насправді. Тут усюди рекламують рафтинг, але задоволення тут на...