Yazlovets castle — Attraction in Buchach Urban Hromada

Історія міста Язловець тісно пов’язана із замком, який часто називають «Ключем Поділля», оскільки у середньовіччі він був важливим форпостом в обороні всього Поділля.

Про нього вперше згадано в писемних джерелах у 1436 як про власність родини Бучацьких.

Наступним власником замку був великий коронний гетьман Єжи (Юрій) Язловецький. У 1550-1556 він перебудовує замок в стилі ренесанс та підсилює його потужною оборонною вежею, а його сини продовжують розбудову замку. Один з синів, Гієронім, останній представник роду Язловецьких, був одружений з Елеонорою Острозькою, онучкою Костянтина Острозького. Дітей подружжя не мало. Острозька, після смерті Гієроніма, у 1607 була останньою, хто проживав у твердині та піклувався про неї. Опісля замок часто змінює власників.

Наступні власники, Конєцпольські, побудовали Нижній замок, про що йшла мова у попередньому дописі.

За міцністю і обороною замок над річкою Вільховець зараховувався до найкращих фортець краю. Однак у 1672 турецькій армії майже без бою вдалося захопити фортецю.

У 1673 Ян Конецпольський звільнив Язловець. Але вже у 1676 році турки під знову захопили фортецю та місто, окупація тривала вісім років. Загарбники нанесли великої шкоди Язловцю, після чого місто довго не могло піднятись із руїни. Визволителем краю на цей раз став Анджей Потоцький.

Далі власники змінюють один одного, місто втрачає свою торгівельну славу, а замок - оборонне значення.

У 1895 тут велися археологічні розкопки. У 1936-37 замок досліджує польський архітектор Богдан Гверкен, у результаті чого виходить монографія «Замок Язловецький».

З 2008 Верхній замок входить до складу Національного заповідника «Замки...

Перебуваючи в цих краях, не зміг оминути чергову пам'ятку... В селі Язловець Бучацького району Тернопільщини є залишки-руїни величезного костелу XVI ст. Вознесіння Найсвятішої Діви Марії. Стрьомно там одному гуляти, особливо коли вітер хилитає величезними скрипучими дверима 😱, в бур'янах щось постійно шуршить і тебе оточують залишки віночків, свічок і різного мотлоху після якихось обрядів (дощ певне викликали 🤓). Якщо цікаво, зарийтесь в Wiki, бо тут, зі слів місцевих, і домініканці і кальвіністи, і онука Костянтина Острозького і багато інших не менш цікавих персонажів. Ще є залишки і частина відреставрованого замку XIV ст. з товщиною стін +/- метра 4, а з ним ще цікавіші історії пов'язані - козаки, турки, москалі, татари, католики, все ті ж кальвіністи, багато розбудов та перебудов, перехід з рук в руки , зв'язок з фортецею Кодак.... і багато іншого. А ще є палац XVIII ст.... на базі якого було створено монастир Згромадження Сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, який в 1947 році совєти перетворили на зоотехнікум, Карл, зоотехнікум (!)🙈, а потім на пульмосанаторій🤧 Сьогодні там і склеп з чорницями, і санаторій, і музей...є що подивитися👌 Так, колись одне з найстаріших поселень яке називали «ключем Поділля», місто яке конкурувало з містом Лева, зараз село на 600 чоловік. Насправді коли заїжджаєш в село, то стає дуже помітно, що всі "сучасні" будівлі знаходяться поміж давніх. І якщо позбутися сміття і бур'янів, то село набуде привабливого туристичного вигляду, що може покращити фінансовий стан...

Чистота та відновлювальні роботи по очищенні території Язловецького замку, похвальні. Краєвид чудовий, заворожує. Як відомо меценатство має досить давню історію, починаючи з часів Київської Русі і закінчуючи початком XXI століття. Україна, так історично склалося, довгий час не мала державності, яка стала б на захист української культури, мистецтва, освіти, науки, мови. Знаходились філантропи та шанувальники українства, які зробили вагомий внесок у збереження та розбудову української нації. На фото Верхній та Нижній замки в Язловці (XVII ст.). Автор реконструкції — Ігор Качор Де Ви Українські меценати? Зробіть і Ви вагомий внесок у збереження та розбудову...