Гарне місце, але тут ушиваються алконавти. Замок був побудований як королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бейли ІІІ у1191 році. Про замок згадує турецький мандрівник Евлій Челебі: «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков — залізом, хрести на них — з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них, опускати погляд». Замкова гора вулканічного походження, на якій в XI—XII ст. збудовано замок-фортецю. З 1281 по 1321 рр. твердиня належала князям Галицько-Волинської держави. У 1480 році угорський король Матвій Корвін дарує замок королеві Беатріс Арагонській. 1511 року Ласло ІІ віддав Хустський замок з усіма його маєтностями в оренду за 20 тис. золотих угочанському жупану Габору Перені. 1669 року комендант замку Міхай Катона склав його інвентар, куди увійшло 50 гармат, кілька тонн пороху, 3000 ядер у 3 складах. 1709 року в замку відбувався загальнотрансільванський сейм прибічників князя Ференца Ракоці. У XVI—XVII ст. за Хуст і його замок часто воювали Габзбурґи і семигородські князі, на нього нападали турки і татари. Останній бойовий виступ Хустського гарнізону відбувся в 1717 році, коли солдати атакували 12-тисячну татарську орду поблизу Вишкова. Замок був знищений від удару блискавок під час бурі — одна з них 1766 року попала в порохові склади. Жупанат спробував зберегти замок, почав ремонт, але це виявилося безнадійно. 1773 року імператриця Марія Терезія послала свого сина Йосифа оглянути замок. Він розпорядився перевести гарнізон до Мукачева. 1798 року буря пошкодила останню башту замку. Влада дала місцевій громаді дозвіл розбирати замок на будівельне каміння. 1799 року розібрали східну стіну замку для спорудження католицької церкви та різних офіційних...
Read moreБыли 8.01.22. Знаковое место, обязательное к посещению, если вы где-то рядом отдыхаете. При подъезде есть парковка, бесплатно. Дальше пешком 1.1км от парковки налево. Поднимаясь проходите несколько старых и новых захоронений. Вообще вокруг замковой горы до семи кладбищ. Саму гору даже турки называли гнилой, черной, некудышней. Но про легенды я писать не буду, найдете в инете. На верху есть ряд площадок на которых открывается прекрасный вид на Хуст и его окружение, долина, синие горы, река Тиса и т.д. Территория замка убирается, особого мусора мы не заметили. Но много поросли. Стены замка продолжают разрушаться, к сожалению наше государство не вкладывает денег на его спасение. Вход бесплатный. Фото, сколько угодно. Стоит посетить. Прогулка с детьми явно пойдет на пользу и Вам и им. Туалет есть внизу у самого подъёма. Отдельно стоящий деревянный, с одной дыркой. Но есть. Торговых точек по дороге не было, но перед походом возьмите воду с собой, в Хусте с этим...
Read moreСверху открывается отличный вид на город и горы. Но подъем оказался несколько утомительным. Хорошо, что была вторая половина дня и солнце грело в "полсилы" 😀
Замок був побудований як угорська королівська фортеця для захисту соляного шляху з Солотвина, зокрема Хустських воріт, і прикордонних районів. Його будівництво почалося в 1090 році та було закінчено за короля Бели ІІІ у 1191 році. Про замок згадує турецький мандрівник Евлія Челебі: «Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков — залізом, хрести на них — з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і він змушений, з повагою до них,...
Read more