National Museum of Hutsulshchyna and Pokuttya Folk Arts — Attraction in Kolomyia Urban Hromada

Якщо раптом ви опинилися в якомусь місті проїздом - відрядження, переплутали потяги, стикування між потягами. гостина - що завгодно, і у вас є буквально кілька годин, що ви будете робити? Правильно. Бродити ці кілька годин містом. Ну, раз уже тут, то чому б це "тут" трохи не роздивитись? Але якщо раптом випаде ці кілька годин бути в Коломиї (а якщо випаде бути там не кілька годин - то тим більше), то обов'язкове місце, куди слід піти, щоб мати уявлення про те, де ви опинилися - це Національни музей народного мистецтва Гуцульщини і Покуття. І не просто пробігти по ньому галопом за хвилин 20-30, читаючи підписи до експонатів, а взяти екскурсовода. Взагалі, в усіх музеях слід брати екскурсовода. Це моє перше правило подорожей. Звісно, навіть без нього ви зможете мати якесь уявлення про музей і його тематику, але екскурсовод вам розповість в рази більше, в рази цікавіше і в рази захопливіше. На мій погляд, відвідування музею самостійно - це все одно як перегляд трейлеру фільму, а відвідування з екскурсоводом - це як перегляд самого фільму. Якщо у вас в Коломиї буде всього кілька годин то можна не дивитися площі, вулиці, ратушу, дворики, - підіть в цей музей і ви матимете уявлення про це місце і це місто. І це уявлення і це враження буде таке, що обов'язково захочеться приїхати сюди і детально вивчити цей регіон. Це перший на теренах Західної України музей українського мистецтва. Розміщений в будинку колишнього Народного дому, що був збудований на кошти української громадськості, і як музей відкритий у 1934 році, коли повним ходом йшла полонізація українських земель. Музей займає три поверхи, два з яких - експозиція, а третій - фонди. Фондів уже стільки, що музей тріщить від них, але прибудова додаткового крила, креслення якого є від початку створення музею (бо він задумувався з подальшою прибудовою) і яке обіцяв прибудувати іще Кучма під час відвідин музею в чині президента, до цього часу навіть не почалася.Тому експозицію періодично змінюють, але все одно в фондах досить багато недоступного для огляду. Музей до безтями цікавезний. Якщо не просто дивитися на ті гуцульські чи покутські речі, а дивитися слухаючи, хто їх створив, як їх створив, яке значення кожної речі, які традиції, які моменти, які події і які легенди, - він вас просто підкорить. Це така маса культури і мистецтва, це такий спадок, це така міць... Ось сім'я Юрія Шкрібляка. Я про нього ніколи не чула. А він був видатний різбляр, який почав різьбити раніше, ніж читати, його вироби екпонувалися на виставках навіть у Відні, його досягненням в деревообробництві є власний винахід — точильний верстат, що дуже швидко набув популярності в цілому світі. Всі три його сини теж були видатними різблярами. І внуки... А які вироби сімейства Шкрібляків в експозиції! А ось, наприклад, дерев'яний вівтар, майстерно і детально вирізьблений! Але в примітці до нього стоїть тільки ім'я майстра, а вже екскурсовод скаже, що на час виготовлення майстрові було тільки 14 років! А керамічні косівські кахлі! А дерев'яні меблі і вовняні килими! А гуцульські і покутські костюми! Це нині нам згодовують будь-що будь-як вишите як вишиванку, а які ж ті справжні вишиванки! За узором на сорочці люди знали, хто з якого села, бо в кожному селі був свій орнамент і своя техніка. А печі! Божечки, які там печі! Зі мною мало істерика не сталась. Та я той п'єц ладна була обійняти і так поруч з ним і сидіти! Побачивши мій такий щенячий захват аж сама екскурсовод ніби захопилася і навіть повела мене в закриті для відвідувачів кабінети, щоб показати іще один п'єц - іще часів Австрії. У мене було відчуття, що все, що я бачу - це нереально, що людина просто не може таке зробити, бо ж так бачити і так творити - то вже треба бути надлюдиною... Це не музей. це скарбниця... Це не музей, це...

Коломийський національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського. Вул. Театральна, 25. Збудований 1902 р. на кошти української громади міста, як український Народний дім; його освячено 29 квітня 1906р. Будівництво здійснювалося за проектом архітектора Д. Кшичковського та інженера Л. Бекера. Тут містилися українські навчальні заклади, культурно-просвітницькі товариства та організації, кооперативи й крамниці, редакції часописів, перукарня та ресторан. Від 1919 р. до 1935 р. у цьому будинку мешкав адвокат і письменник д-р Андрій Чайковський; тут відбувалися зустрічі з Миколою Лисенком, Ольгою Кобилянською, Соломією Крушельницькою та ін. У 1926 р. Володимир Кобринський створив „Український народний музей ім. Йосафата Кобринського”, який у радянський час став державною установою і від 1953 р. займає всю будівлю. В приміщенні музею розташована меморіальна кімната-музей А.Чайковського. В 2009 р. музей отримав статус національного. На фасаді музею встановлено меморіальні дошки Маркіянові Шашкевичу, письменнику, громадсько-культуному діячеві (1911р.), Іванові Франку, письменникові 91926р.), о.Йосафату Кобринському, фундаторові будівництва Українського народного дому та Володимиру Кобринському, засновнику музею (1990р.), Андрієві Чайковському, письменнику та адвокатові (1992р.), Миколі Лисенку, композитору (2003р.),

Kolomiya National Handcraft Museum of Hutzulshchyna and Pokuttya named after J.Kobrynsky. 25, Teatralna street. Built in 1902 as the Ukrainian People’s House with the funds provided by the Ukrainian community of the town; consecrated on April 29, 1906. Designed by the architect Mr. D. Kshychkovsky and engineer Mr. L. Beker. The building housed Ukrainian educational institutions, cultural and educational associations and organizations, cooperative societies and shops, editorial offices of various publications, barber’s shop and restaurant. From 1919 until 1935 the lawyer and writer Dr. Andriy Chaikovsky lived in the building; it is here where he was visited by Mykola Lysenko, Olga Kobylyanska, Solomiya Krushelnytska and others. In 1926 Mr. Volodymyr Kobrynsky established the “Josefat Kobrynsky Ukrainian People’s Museum” which in Soviet times became a governmental institution and since 1953 it has occupied the entire building. The museum has the memorial room dedicated to Mr. A. Chaikovsky. In 2009 the museum had been awarded the status of the National Museum. The façade of the building has memorial plaques dedicated to Markiyan Shahkevytch – writer, public and cultural figure (1911); Ivan Franko – writer (1926); Reverend Josefat Kobrynsky – founding father of the construction of the Ukrainian People’s House, and Volodymyr Kobrynsky – founder of the museum (1990); Andriy Chaikovsky – writer and lawyer (1992); Mykola Lysenko –...

🏛 Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття – локація душею. Музей справді вражає — і ззовні, і всередині.

Була на одноденній мандрівці в Коломиї. Якби обрала зайвий ресторан, а не годину в цьому музеї – шкодувала би шалено!

За ошатно обрамленим фасадом колишнього Народного дому, розпочинається маршрут, що веде крізь епохи і матеріали. Початок експозиції — різьблені шедеври з дерева, далі — метал, кераміка, одяг і меблі, а завершення — живописні полотна і сакральні скарби.

Скляні вітражі на вхідних дверях та вікнах теж є окремим мистецтвом (рук екс-міністра культури України), а гвинтові сходи тихо додають шарму кожному кроку.

Фондосховище музею налічує понад 50 000 експонатів, а деякі — датуються навіть IV тисячоліттям до н.е., від трипільської культури. Наразі триває будівництво нового корпусу. Прогнозовано ще три роки. А там і бібліотека, і кінозала – я вже уявляю.

Це не просто музей. Це — історія Гуцульщини та Покуття, у кожній різьбі, вишивці, кахлі. Сучасні технології інтегровані так акуратно, що не заступають суть, лише відкривають її мовою візуалізації і сенсорних вражень.

Особливо тішать доглянуті вбиральні — дрібниця, але залишає фінальний акорд у музейних враженнях. А дворик усередині — ніби чекає на літні події або тиху паузу після мандрівки між виставковими залами.

Мені музей чимось нагадав Буковинський краєзнавчий — він такий же щирий, науковий, але без надмірного пафосу.

Ціна квитка — лише 65 грн, а я відчула, що це — повний вклад у культуру і душу краю.

☝🏻Цікавий факт: Музей заснований у 1926 році, відкритий для відвідувачів лише 31 грудня 1934 року, а нині вважається перлиною музейної справи Західної України. Він навіть включений до Королівської енциклопедії Великої Британії як музей...