Kremenets Castle — Attraction in Krasyliv Urban Hromada

Kremenets Castle is situated in the city of Kremenets, Ukraine. The castle was built of limestone on a steep hill. The keep located on its west side, and its width was 65 metres (213 ft) and length of 135 metres (443 ft). All the elevation was surrounded by a tall stone wall, and in the earlier ages of the 13th century wood as building material was used instead.

The castle is known as an impregnable citadel that had been tried by many as:

1226 Hungarian king Andrew the Second,

1240 – 1241 Batu Khan. Kremenets Castle was one of few that survived inroads of Mongol hordes on the land of Kievan Rus',

1255 Kuremsa, tumen of Batu Khan,

1261 fortress was demolished to an order of Vasyl’ko the Landlord in demand of Boroldai, Mongol general. Anew the castle was rebuilt by landlords Liubartas, Vytautas, Svitrigaila.

1569 the castle became a property of queen Bona Sforza with forthcoming renovation conforming to Renaissance architectural style and upgrade.

1648 marshal bastion had been captured by Cossacks squadrons in an aftermath of 6 week long siege. Maksym Kryvonis...

Дуже красиве місце є що подивитись дорога брущадка булота нема) можна і в дощ заїхати. Історичне місце.

Кремене́цкий за́мок (укр. Кременецький замок) — фортификационное оборонительное сооружение в Кременце Тернопольской области.

ЗамокКременецкий замокКременецький замок Бывшие ворота Кременецкого замка на горе Бона50°05′42″ с. ш. 25°43′51″ в. д.HGЯOСтрана УкраинаМестоположениеКременецСтроительствоXII век — XVII век Медиафайлы на Викискладе

Замок был построен на крутой горе Бона (397 м над уровнем моря) из известняка. Детинец находился в западной, самой неприступной, части замка. Гора была обнесена высокой каменной стеной (в XIII веке — деревянным частоколом)1]. Возвышается над городом примерно на 100 метров.

История

Кременецкий замок был известен как неприступная твердыня, которую в своё время безрезультатно пытались завоевать:

1226 — венгерский король Андраш II[2]

1240—1241 — Батый[24]

1255 — Куремса[2]

В 1261 году замок был снесён по приказу князя Василька по требованию Бурундая[2]. Замок заново отстроили в XIV—XVI веках литовские князья Любарт, Витовт, Свидригайло.

В XVI веке в замке было 2 моста и 3 башни: «Надвратная», «Черлена», «Над новым домом»; княжеский дворец, помещение для гарнизона, гауптвахта, церковь св. Михаила. В XVI веке было начато строительство колодца, но оно не было закончено. На стенах вдоль горы была стена с бойницами для пушек. Природная неприступность, запасы оружия, пороха и воды позволяли защитникам замка долго держать осаду.

В 1536 году Кременецкий замок перешел к королеве Боне[5]. Замок перестроили в ренессансном стиле и усилили его обороноспособность.

После 6-недельной осады осенью 1648 года замок завоевали казаки Максима Кривоноса. Убитых во время штурма, по легенде, похоронили на Пятницком кладбище. Впоследствии замок потерял военное значение и его больше не восстанавливали.

Архитектура

В настоящее время сохранились квадратная двухъярусная надвратная башня, готическая арка-заезд и частично боковые оборонительные стены толщиной 2,3 м и высотой 8—12 м[2, а также «Башня над новым домом».

На замке установлено две таблички: охранная, как памятнику архитектуры, и мемориальная, в честь битвы с ордами Батыя.

Гора, на вершине которой построен замок, в древности была безлесой (с гладкими склонами). Из-за этого на горе происходили камнепады — камни, скатываясь с горы, повреждали дома расположенного вокруг горы посёлка. Впоследствии, чтобы камнепадов не было, склоны горы обсадили деревьями, так что теперь склоны горы...

Кременецький замок побудований в XIII столітті, на Замковій горі, висотою 400 метрів над рівнем моря, на місці давньоруського городища. Вигідне важкодоступне розташування фортеці зумовило те, що її не зміг здобути в 1226 році угорський король Андраш II, в 1240-1241 роках монголо-татарський хан Батий, в 1255 році воєвода хана Батия - Куресма. Лише в 1261 році замок був розібраний на вимогу монгола Бурундая, що захопив територію на правому березі Дніпра, князем Васильком Романовичем, за умовами мирного договору. амок відбудували за часів литовського панування в XIV столітті. В 1350—1352 роках містом володів князь Юрій Наримутович. В 1354 році твердиню захопив волинський князь Любарт, але невдовзі, на деякий час, замок перейшов у власність польського короля Казимира III Великикого. З 1370 і до 1384 року містом і замком знову заволодів волиньський князь Любарт. Він укріпив замок та оточив його кам'яними мурами висотою 8-12 метрів. З 1392 по 1395 роки замок знаходився у власність Свидригайла Ольгердовича. В 1395 році повернувся у власність великого князя литовського Вітовта. Після смерті Вітовта в 1430 році замок переходить знову у власність Свидгигайла, який володів ним до своєї смерті в 1452 році. В 1529 році король Речі Посполитої і Великий князь литовський Сигізмунд I Старий передав Кременець і замок своєму позашлюбному синові - віленському єпископові Янусу. За розпорядженням останнього у Кременці було проведено ремонт замкових укріплень. В 1535—1556 роках замком володіла дружина Сигізмунда I - Бона Сфорца Арагонська, італійка, донька міланського дуки Сфорца, родичка імператора Священної Римської імперії Максиміліана. За її правління замком на горі зводяться нові фортифікаційні споруди та укріплення. На той час замок був кам’яним, мав два мости, які піднімалися в разі небезпеки, три оборонні вежі, кам'яний палац, казарму для гарнізону, багато підземних сховищ. Мурами замку йшла крита галерея з бійницями. На території замку було збудовано церкву св.Михаїла. З 1569 року, після Люблінської унії, місто і замок переходить до складу Речі Посполитої. У жовтні 1648 року, після облоги, що продовжувалася шість тижнів ,замок було відбито у поляків військом Максима Кривоноса. Під час штурму фортецю було зруйновано. Після цього фортеця вже не відбудовувалася. До наших днів збереглися: двоярусна надбрамна вежа з аркою, бічні оборонні мури, частково палац і...