Holy Trinity Monastery — Attraction in Kyiv

Троїцький Китаївський чоловічий монастир — монастир у Києві, місцевість Китаїв. Діяв у XVIII — на початку XX століття. Відновлений у 1993-му. Межує з історичною місцевістю Корчувате. Приналежність до УПЦ МП. Засвідчена документами історія обителі починається з 1716 року, і вже з цього ж століття Китаїв зажив слави київського Афону (тобто тихого, затишного місця), ставши місцем паломництва. Найвідомішими з китаївських старців (подвижників-ченців) були Досифей і Феофіл.

До кінця XIX століття остаточно склався архітектурний ансамбль монастирського подвір'я, яке мало форму шестикутника. До нього увійшли цегляна Троїцька церква (1763–1768), зведена лаврським будівничим Степаном Ковніром, 45-метрова дзвіниця, трапезна з церквами Дванадцяти апостолів і Трьох російських святителів — Петра, Олексія та Іони, будинок настоятеля, братський корпус, двоповерховий дім для старих священнослужителів, келійні корпуси та цегляна огорожа з економічною брамою. З 1898 року на території господарчого двору діяв лаврський свічний завод. До нового корпусу богодільні 1904 року прибудовано церкву святого Серафима Саровського. У розбудові монастиря брали участь славетні київські зодчі Андрій Меленський, Володимир Ніколаєв та інші.

Ще з кінця XVIII століття Китаїв стає популярним місцем відпочинку. Серед найвідоміших китаївських дачників слід відзначити Григорія Сковороду, Миколу Лисенка, Михайла Грушевського. Звідси почався творчий шлях славетного тенора Івана Козловського.

У 1920-ті храми продовжували діяти, але сама пустинь ченцям уже не належала: у келіях розмістилася дитяча колонія, частина споруд використовувалася сільськогосподарськими закладами. 1930 року пустинь було остаточно ліквідовано, територію та будівлі передано Всесоюзному дослідному інституту плодового та ягідного господарства, організованому Володимиром Симиренком (від 1954 — Український НДІ садівництва). Дзвіницю розібрали в 1932 році, інші споруди сильно постраждали під час Другої світової війни. Після війни у пустині розміщувалися Республіканський навчально-виробничий комбінат бджільництва і Український науково-дослідний інститут захисту рослин.

У 1990 році у Троїцькій церкві було зареєстровано парафію, і після ремонту тут розпочалися богослужіння. Невдовзі храм разом з відремонтованою трапезною та келіями було передано УПЦ МП. У 1993 році в храмі Дванадцяти апостолів, який є частиною трапезного корпусу, було відроджено скит Києво-Печерської лаври, першим начальником якого став архімандрит Пафнутій (Россоха, у схимі Феофіл; 1929—1996). Після археологічних досліджень 1993–1994 років було впорядковано печери, де освячено храм в ім'я Преподобного Досифея Київського. 1996 року обитель зі скита було перетворено на самостійний монастир. У 2010 році парафію було ліквідовано, і Троїцький храм став головним...

Пустынь была известна своими садами, которыми занимались опытные садоводы из монашествующей братии. В соседстве с Китаевской пустынью (между Голосеевом и Китаевом) в 1860-е годы был основан Болгарский хутор, где бывший униатский архиепископ Иосиф Сокольский, с разрешения митрополита заложил виноградник.

К концу XIX века окончательно сложился архитектурный ансамбль монастырского подворья шестиугольной формы. В него вошли кирпичная Троицкая церковь, 45-метровая колокольня, трапезная с церквями Двенадцати апостолов и Трёх русских святителей — Петра, Алексия и Ионы, дом настоятеля, братский корпус, двухэтажный дом для престарелых священнослужителей, келейные корпуса и кирпичная ограда с экономическими воротами. С 1898 г. на территории хоз. двора действовал лаврский свечной завод. К новому корпусу богадельни в 1904 г. пристроена церковь св. Серафима Саровского. В 1920-е годы храмы продолжали действовать, но сама пустынь уже не принадлежала монахам: в кельях разместили детскую колонию, часть сооружений использовались сельскохозяйственными учреждениями. В 1930 г. пустынь была окончательно ликвидирована, территория и сооружения переданы Всесоюзному исследовательскому институту плодового и ягодного хозяйства (с 1954 г. — Украинский НИИ садоводства). Колокольня разобрана в 1932 г., другие сооружения сильно пострадали во время Второй мировой войны. После войны на территории пустыни располагались Республиканский учебно-производственный комбинат пчеловодства и Украинский научно-исследовательский институт...

Места вроде ничо, живописные, исторически содержательны, но нет этого чувства благодати и покоя когда находишься возле этих настроенных монастырских нор, отделений царства божьего, и кладбища святых с пол сотней каменных огроменных крестов, стоящих не два рубля, вместо поля тюльпанов... Вместо озер с маточниками карповых 4 здоровенные канализационные лужи, именуемые некоторыми прудами, вместо пасеки стоянка машин, вместо садов с новыми видами фруктов - Пустота, вместо института садо, рыбо, пчеловодства-350 непонятных церквей монастырей, а вместо жилых зданий с живыми живущими там людьми - келии для рабов божьих, стоматологические кабинеты собственные и много чего другого... Когда приезжаешь сюда - этого не видишь и не знаешь, а когда живёшь здесь...