Stalinsʹke Metro — Attraction in Kyiv

"Сталинское метро" под р.Днепр, сверхсекретный проект 30-х годов, задача которого была соединить левый и правый берег мегаполиса...

Я всегда нахожусь в поиске интересных и зачастую Богом забытых локаций и "сталинское метро" не исключение. Проект по тем временам был фантастический, грандиозный и требовал невероятных затрат и усилий для народа, а так же, он нёс огромную нагрузку на экономику, даже такой гигантской страны как СССР.

В 36-м году Сталин поручает Хрущёву возглавить руководство по строительству тоннелей прямо под рекой Днепр, стратегическая задача состояла в том, чтобы соединить оба берега, не взирая на любые сложности. Партия опасалась, что в случае войны, мосты города могут быть взорваны авиацией противника и на этот случай в дело включились бы секретные "дороги жизни" или "Объект номер 1" Хитроумная система проекта помимо всех трудностей, предусматривала специальные рельсы, которые бы закрывались и поверх них могли двигаться как автомобили, так и военная техника. В условиях строжайшей секретности, здесь были сооружены материальные склады, ремонтно-механический завод, завод по производству бетона, гаражи и стоянки. На берегу Днепра обустроили базу для ремонта судов и понтонов. На проект было задействовано около 12.000 тыс.рабочих, для нужд которых сооружались бани, котельни, столовые, санитарные части, общежития, магазины, клубы. Любое разглашение информации строго пресекалось, за это рабочих ожидал тюремный срок и расстрел.

Но как говорится, всё бы это было , если бы не война, немного не успели...

В первые дни войны проект заморозили: дорого, сложно, "не вовремя" , плюс бетонные стены тоннелей выходящие на поверхность, могли выдержать удар бомбы весом до 500 килограмм, в то время как Нацистская Германия уже тогда бомбила Украину бомбами весом в 2 тонны.

Позже и в 46 и в 50х годах, проект не раз пытались разморозить, но увы это было слишком затратно. Тоннели даже пытались переоборудовать под хозяйственные нужды, к примеру сделать там овощехранилище, но это миссия провалилась... И после пуска в 1974 году Каневской ГЭС и повышения уровня воды в Днепре, "сталинское метро" оказалось в большинстве своём затопленным и все вопросы относительно его дальнейшего использования тут же отпали)

Прикольное место, находится в жутких хащах, вокруг вода, хотелось подняться на его крышу и пройтись по ней, аж до момента, когда та уходит под воду, но к сожалению не было времени. Позже выложу видео с места событий) замечу, что фото не передаёт масштаба и близко, в живую размеры...

​​✅ Жуків острів

Людей завжди вабило таємниче та містичне 🔮 Ще в дитинстві казки відчинили нам двері до дивовижних світів та різноманітних образів. Крокуючи далі, ми вже знайомились з персонажами міфів та легенд, співчували їм та захоплювалися їхніми надзвичайними здібностями та історіями. З віком, звісно, ми почали до цього ставитися більш скептично. Та навіть зараз, коли мова йде про якісь секретики, уява тут як тут. Куди ж без неї? 😜

Так зване «Сталінське метро» оповите вуаллю невідомого і від цього стає ще цікавіше та разом з цим моторішніше зазирати у темряву «печери» одного з його виходів на Жуковому острові. Часто можна почути байки про те, що під товщою води досі знаходяться танки та військові потяги 😮

Що ж це насправді та для чого будувалось? У 1936-му році радянська влада вже готувалась до майбутньої війни та вирішила побудувати під Дніпром два масивні залізничні тунелі на випадок руйнування існуючих мостів під час бойових дій. Куратором так званого «будівництва №1» за наказом Сталіна було призначено Микиту Хрущова.

Перший тунель мав знаходитися на Оболоні, другий — з’єднувати Жуків острів та Осокорки. Звісно ж, на будівництво кинули усі сили: було задіяно майже 20 000 робітників, для збереження секретності просто поруч з «метро» будувались невеличкі бетонні заводи, склади, бараки, водонапірна вежа, резервуари для різних рідин. Мали його завершити за 8 років. Але з очевидних причин час залишив нам лише 4 хвости цих бетонних «динозаврів» — батьків сучасного київського метрополітену 🚇 Один знаходиться у хащах села Пирогове, другий оточений приватним сектором на Осокорках, незанурена під землю ж частина стоїть у парку «Наталка» на Оболоні, навпроти найбільш вражаючої конструкції ми з вами зараз подумки знаходимось (якщо ви, звісно, не читаєте цей допис саме біля неї) 😆

Як же ж тут з’явилась вода? 🤔 Спершу під час аварії на початку 1941-го року. З наближенням військ до Києва, роботи припинили, будівництво законсервували, частину обладнання затопили. Після створення Канівського водосховища, рівень води у Дніпрі суттєво піднявся і цей довжелезний змій (Титул №6, як його називали під час будівництва) ще глибше занурився під воду, а природа продовжує поступово його вкривати своєю...

Immense undertaking, abandoned unfinished. Plenty of room for imagination. Can walk on top of it from the part, which is almost infer water. Also can kayak through, which is a spooky experience. Structure still contains undamaged small engineering details, characterizing quality work. Winter travel another wow-feeling: if it was freezing long enough, you can walk through it on ice. Ccoming around the other way offers...