Skala-Podilska Castle — Attraction in Skala-Podilska Settlement Hromada

Скала́-Поді́льський за́мок — оборонна споруда в смт Скала-Подільська Борщівського району Тернопільської області. Пам'ятка архітектури національного значення. Замок розташований на високому скелястому урвищі, на правому березі річки Збруч. Має витягнуту форму, що зумовлено рельєфом місцевості. З трьох боків природний захист забезпечує річка Збруч та її стрімкі скелясті береги. З єдиного доступного південного боку — глибокий рів, кам'яний мур із виступаючою напівкруглою пороховою вежею. Поряд із нею — в'їзна брама, дістатися до якої можна було лише через підйомний міст. Упоперек замкової території розташований двоповерховий палац прямокутної форми, що поділяв внутрішнє подвір'я на господарське і парадне. Історія : Давня назва замку і поселення при ньому — Скала над Збручем. Перший дерев'яний замок, на думку багатьох дослідників, збудований на місці давньоруського городища і зруйнований у часи монголо-татарського нашестя. В 1370-их роках тогочасні власники Поділля, литовські князі Коріятовичі, звели кам'яний замок. 1394 року його здобув литовський князь Вітовт (Вітольд). Від 1443 року Скала — адміністративний центр староства, королівський населений пункт із замком як оборонно-житловим осередком, за історичними джерелами в поданні Михайла Грушевського — потужна фортеця. Від 1515 року замок — власність кам'янецького старости Станіслава Лянцкоронського (згодом — сандомирського воєводи), який його перебудував й укріпив. На початку XVI століття внаслідок майже щорічних татарських навал (1502, 1503, 1507, 1511, 1513 рр.) замок у Скалі вкрай занепав. У 1515 році польський король Сигізмунд I Старий передав його у підпорядкування кам'янецькому старості Станіславу Лянцкоронському. Воєначальник посилив його гарнізон та арсенал гарматного озброєння. В 1516 році під час наймасовішої з початку XVI ст. татарської навали місто і замок були спалені дощенту. Замок відбудовували, але татари ще кілька разів плюндрували твердиню, а напад волохів у 1538 році остаточно її понищив. Якісно нова перебудова в Скалі розпочалася в середині XVI ст. і здійснювалася за модерною новоголандською системою замку бастіонного типу з потужним артилерійським озброєнням. Замок був захищений скелями та річкою з трьох боків і лише з півдня був доступним. З цього боку викопали глибокий рів, запустили в нього води Збруча, звели кам'яні мури, В'їзну башту з підйомним мостом та монолітну Порохову башту. У 1620 році Скалі довелось витримати облогу турецької армії, яка розгромила перед тим польське військо на Цецорі. І хоча фортеця була сильно пошкоджена попередньою облогою волохів, захопити її туркам не вдалося. А от в 1648 році козацькі війська Богдана Хмельницького таки здобули твердиню і вигнали звідти польський гарнізон. Значних руйнувань замок зазнав у 1657 році, коли ним володів трансільванський князь Д'єрдь II Ракоці. А після захоплення 1672 року турками Поділля замок у Скалі остаточно занепав і вже не відбудовувався. У першій половині XVIII ст. скальський староста Адам Тарло (правнук Костянтина Христофора Вишневецького1) сприяв відбудові на рештках попередньої будівлі палацу у бароковому стилі, оздобленого білокам'яним декором. Через кілька років після завершення будівництва палац спалила блискавка. У літописі за 1765 рік є згадка, що «…через кілька років після закінчення реставрації палац спалено вогнем блискавки і тепер він стоїть пустий, а особливо знищено бічні прибудови». Від кінця XVIII ст. до 1939 року замок — власність родини Ґолуховських, які сприяли будівництву в місті окремого палацу і заклали навколо Скала-Подільський парк. У 1930-ті рр. влада забезпечувала збереження руїн замку, виконала його фотографії, були проведені архітектонічні обміри. У наступні роки замок розбирали на...

In the first half of the XIV century. there was a defensive wooden-earthen castle. Since the XVI century. there were frequent attacks by the Tatars, in 1516 the castle was captured and burned to the ground. A few years later, repairs and reconstruction began, and soon everything was restored and improved. However, twice in its history, the castle was damaged in 1657 and 1672, respectively, but was never rebuilt. Inside the fortress in the XVIII century was restored a magnificent palace with large cellars. But in the chronicles it is noted that lightning struck the palace and destroyed much of it. To this day, only the remaining towers, defensive walls, four- tiered powder tower and the remains of the palace with beautiful ornaments around the windows and doors...

Цей замок у Скалі Подільській є ровесником Кам'янець-Подільського, але його доля - це мереживо катастроф і невдач.

Перший, ще руський замок, був дерев'яний, але його понищили татари.

В кінці 14ст тут вже панує литовський князь Коріятович і зводить кам'яний замок, та вже у 1430 тут панують поляки.

Замок перетворився на міцну фортецю. Навколо було зведено оборонні мури і башти, захищений з трьох сторін стрімкими скелями та річкою, а з півдня викопано глибокий рів.

Та регулярні напади турків і напад козаків призвів до того, що з 1672 замок довго не відбудовувався і занепадав.

І лише на початку 18ст було частково відбудовано оборонні вежі та стіни фортеці, зведено вишуканий палац, для будівництва якого використовувалися матеріали стін фортеці. Навіть зараз по декору можна уявити красу палацу.

Та вже у 1765 в палац вдарила блискавка, від якої замок загорівся.

Від кінця 18ст і до 1939 замок перебував у власності родини Голуховських, які звели у місті окремий палац, від якого також нема і сліду, лише теплиці і запущений парк.

Польська влада забезпечувала збереження руїн замку, та з приходом московських завойовників замок розбирали на будівельні матеріали.

Мене вразили розміри підвалів та подвір'я замку, що порито австрійськими окопами, а ще ямами шукачів скарбів. Така сумна історія фортеці, що почалася з маленького укріплення, збільшилася під час перебудов у 5 разів, та ці руїни пам'ятають...