Tarakaniv Fort — Attraction in Tarakaniv Rural Hromada

Тараканівський форт (Нова Дубнінська Фортеця) - дуже цікава та атмосферна локація!

Не хочу повторювати історію, в інтернеті багато інформації про це, тут тільки мої враження

Заїжджали з траси Київ-Чоп. Просто поворот з траси, перед в'їздом на кладовище ґрунтова дорога праворуч.

Дороги немає як такої. Їхати обережно, особливо для седанів і коли ями під калюжами

Парковки немає. Просто стихійна парковка на землі, хто де став.

Судячи з усього, форт покинули і ніхто за ним не доглядає, зарості величезні, небезпечні ділянки не огороджені.

Вхід вільний. Але ж яке місце для туристів можна організувати?! І гроші збирати на утримання форту! Мабуть місцевій владі це зовсім нецікаво.

Але незважаючи на все це, Тараканівський форт є шикарною локацією, його обов'язково варто побачити!

Для прогулянки в форт як мінімум 4 пункта "маст хев". Час - ну як мінімум години три; Зручне взуття - бажано якась кофта, в казематах досить прохолодно; Хороший ліхтар - ліхтарика в смарфона недостатньо, якщо хочете все оглянути; Бажання - це дуже важливий пункт для того, щоб отримати справжнє задоволення від відвідування форту.

Грандіозність форту, старі споруди, галереї вікон, багато тунелів та таємних ходів - це все посприяє отримати величезне задоволення!

Приїзджайте та кайфуйте!

Tarakan Fort (New Dubno Fortress) - a very interesting and atmospheric location!

I do not want to repeat the history, there is a lot of information about it on the Internet, here are just my impressions

We entered from the Kyiv-Chop highway. Just turn off the road, before entering the cemetery dirt road on the right.

There is no normal road. Drive carefully, especially for sedans and when pits covered by puddles

There is no parking. Just spontaneous parking on the ground.

Looks like the fort has been abandoned and no one cares for it, the thickets are huge, dangerous areas are not fenced.

Free entrance. No tickets, no personnel. But this is great place for tourists which could be organized! And collect money to maintain the fort! Apparently the local authorities are not interested at all.

But despite all this, Tarakan Fort is a chic location, it is definitely worth seeing!

For a walk to the fort at least 4 points "mast have". Time - well, at least three hours; Comfortable shoes - preferably a jacket, in the casemates is quite cool; A good torch - a flashlight in a smartphone is not enough if you want to see everything; Desire is a very important point in order to get real pleasure from visiting the fort.

The grandeur of the fort, old buildings, window galleries, many tunnels and secret passages - all this will help you to have great...

Тараканівський форт — український Верден під Дубном

Недалеко від Дубно, на Рівненщині, стоїть унікальна споруда XIX століття — Тараканівський форт. Сьогодні я був біля Дубно, тож вирішив заїхати до Тараканівського форту. Думав, що буду блукати серед цих руїн сам, але виявилося, що місце досить відоме й популярне. Людей було багато: туристичні групи, школярі, цілі родини з маленькими дітьми, навіть зустрів іноземців. Дорога від траси погана, паркувальних місць майже немає. Сам форт занедбаний, а навколо росте багато отруйного борщівника. На мою думку, при тій кількості відвідувачів, яку я побачив, місце має непоганий туристичний потенціал. Проте потрібно впорядкувати інфраструктуру та зробити форт більш безпечним. Спілкувався з місцевим жителем — він розповів, що у форті загинув його товариш, провалившись у підземну галерею. Самі ж місцеві жителі уникають цього місця. Трохи історії. Форт звели у 1873–1890 рр. за наказом російського імператора Олександра ІІ для захисту західних кордонів імперії. Проектували його французькі та російські військові інженери, орієнтуючись на тодішні європейські фортифікаційні стандарти. Будівництво обійшлося у понад 66 мільйонів рублів (на сьогодні це мільярди доларів!). На спорудження пішло приблизно понад 10 мільйонів цеглин та величезні обсяги каменю й бетону. Це фортеця бастіонного типу з кількома рівнями: підземними казематами, казармами, складами боєприпасів, системою тунелів і потужними стінами, здатними витримати артилерійський вогонь. Укріплення могло вмістити до 800 солдатів і було фактично «містом у мініатюрі». Чи приймав участь у боях? Так. У 1915 році, під час Першої світової війни, у форті точилися запеклі бої між російською та австро-угорською арміями. Пізніше його використовували поляки, радянські війська, а в Другу світову тут діяли партизани. У мирний час форт слугував військовими складами, в радянський період — навіть в’язницею та складом. Сьогодні він занедбаний, але приваблює туристів, дослідників і фотографів своїм містичним виглядом та атмосферою. Коли заходиш у галереї форта, здається, ніби час тут зупинився. Якщо будете неподалік Дубно — обов’язково завітайте. Це одне з найзагадковіших і найвеличніших...

Тараканівський форт - зразок військово-інженерного мистецтва 19 століття. Раніше потрапити в це бетонно-земляне укріплення можна було лише з допомогою висувного залізного мосту. Тунель головного входу вів до великої двоповерхової споруди - адміністративного корпусу форту. Тут розташовувались житлові, складські та господарчі приміщення для артилерійської роти та штабу коменданта форту, а також гарнізонна фортова церква. По периметру форту аж 105 казематів, які призначалися як для бойових дій, так і для проживання. А ще - склади, лазарет, операційна, дезінфекційні камери, морг, туалети і колодязі. Усі каземати були оснащені вентиляцією та обігрівались печами. Окрім того, у форті була встановлена каналізація, водопровід і навіть спеціальна піч, де спалювали нечистоти. Усі приміщення підземних коридорів і кімнат мали електричне освітлення. А у 1899 році форт навіть телефонізували.

Цікаво, що за призначенням, а саме для захисту залізничної лінії Львів-Київ після третього поділу Польщі наприкінці 18 століття коли кордон між Російською та Габсбурзькою імперіями розташувався по лінії Збараж - Броди - Берестечко - Сокаль, форт так ніколи і не використовувався. Уже в 1900 році його перетворили на склад, а згодом на в'язницю. У 1915 форт зайняли австрійці, які залишили його роком потому. Кажуть до 60-х років минулого сторіччя форт займали підрозділи НКВС. А ще у радянські часи територію укріплень використовували як стрільбище. Колишній оборонний об'єкт і досі не втратив свого військового статусу і належить Міністерству оборони України.

—————

Форт продовжує жити своїм життям.

Уздовж казематів і адміністративного корпусу пролягла полігональна вулиця. На цій стіні автографи солдат, котрі служили тут сто років тому, але автографів сучасників більше. Від класичних написів "тут був..." до тематичних картинок.

Фасадної стіни давно немає. Стеля та стіни будівель поступово обваюється. Потрапивши в підземні лабіринти без ліхтарика, легко заблукати і не повернутись.

Каземати і як увесь Тараканівський форт поросли травою, деревами і кущами. Вони повільно, але впевнено продовжують руйнувати військову фортелю....