Potocki Palace — Attraction in Tulchyn Urban Hromada

Завдяки найбільшому в Україні палацовому комплексу містечко Тульчин могло би вважатися одним з найцікавіших міст Вінниччини. Станіслав Щенсний Потоцький, граф, завдяки якому Тульчин в кінці XVIII століття розквітає і стає широко знаним центром промисловості і ремесел, високої європейської культури, робить Тульчин своєю резиденцією, споруджуючи в 1782 році палацо- парковий ансамбль під назвою «Хороше». Палац успішно конкурував з найкращими королівськими аналогами Європи, його називали «подільським Версалем». Після Другого Поділу Речі Посполитої у 1793 році Станіслав Щенсний Потоцький перейшов на службу до російської імператриці Катерини ІІ і отримав чин генерал-аншефа. Перехід на бік російської імператриці був зрадою відносно Польщі, але дозволяв зберегти всі маєтки магната в Україні. Звичне «нічого особистого, тільки бізнес». Палацовий комплекс складався з палацу, флігелів, галерей, конюшен і т.д. Головний корпус (власне палац) та два бічні флігелі, розташовані обабіч палацу поєднано галереями (галерею лівого флігеля було розібрано, лишилась тільки права), завдяки чому утворено великий парадний двір. Симетричні флігелі різні за розплануванням, але схожі за композицією. Східний флігель первісно призначався для розміщення різних служб і кухні, а західний для житла прислуги. Зараз триває реставрація палацового комплексу у рамках програми «Велика реставрація». Відреставровано фасад правого флігеля і перехід між ним та головним палацом. У самому палаці завершується реставрація фасаду (він зараз знаходиться у риштуваннях). В рамках цієї ж реставрації всю площу перед палацом викладено плиткою, встановлено ліхтарі та лавочки, посередині викладено герб Потоцьких «Пилява». Мені такий «благоустрій» видається сумнівним – до нього площа була засаджена квітами та кущами, росло кілька дерев - було щось схоже на французкий парк і він якраз досить пасував до палацу, а зараз площа більше схожа на солдатський плац, аніж, власне, на площу. Влітку у спеку там, мабуть, і перебувати неможливо. В сам же палацовий комплекс ходу немає – у палаці розташований коледж, один флігель тільки відреставрували, а другий тільки очікує реставрації. Тобто, з усього палацового комплексу лишилась хіба зовнішня оболонка. Тому завдяки найбільшому в Україні палацовому комплексу (який весь не влазить в об'єктив фотоапарату навіть при максимальному збільшенні) містечко Тульчин могло би вважатися одним з найцікавіших міст Вінниччини, але ніт, бо мало бути найбільшим за розмірами, треба бути...

А чи знали ви що за часів Станіслава Потоцького, Тульчин без перебільшення вважався центром культурного і мистецького світу? Тут відбувалися бали та вистави, до резиденції приїздили королі, поети і полководці. Станіслав Потоцький приїздить до Тульчина в 1774 році і за сім років зводить справжній палац. Проект будівництва розробив французький архітектор Жозеф Лякруа у стилі класицизму. В ті часи палац було названо «Тульчинським Версалем» або ж «Королівством Тульчинським». Сам палац складався із головного корпусу і двох бічних, які між собою поєднувалися одноповерховими галереями. При Потоцьких головний корпус прикрашав напис, який було зроблено із позолочених літер: «Будинок споруджено для чесних і добропорядних людей». Бо саме такими Потоцькі себе і вважали. А дах палацу був мідним – у святкові дні його начищали до такого блиску, що видно його було далеко за межами міста. Під час, правління Потоцького в Тульчині, досить потужно була розвинена промисловість. Показовим прикладом цього є те, що тут було збудовано карету для прем’єр-міністра Австрії Вензеля Кауніца. Якщо перший в Україні оперний театр було відкрито у Харкові, то через 10 років наступний з’явився у Тульчині. Виступати у ньому Станіслав Потоцький запрошував співаків із оперних театрів Європи. А талановитим дітям із бідних сімей він допомагав коштами: відправляв за кордон на навчання, після чого вони поверталися у Тульчин і працювати в театрі як висококваліфіковані актори та артисти. До речі, якщо нині одним з найбільших симфонічних оркестрів Європи вважається Лондонський, який нараховує 117 музикантів, то в оркестрі у Станіслава Потоцького працювало 113 осіб і ще була хорова капела. З приємних новин-до Тульчина веде чудова дорога, а ще тут проводиться щорічний опен-аір фестиваль " Operafest Tulchyn" . Завдяки йому і проведено часткову реставрацію фасадів палацу. Протягом учбового року в центральній будівлі палацу працює коледж культури і мистецтв. А от тильна сторона палацу поки що виглядає не дуже.... Головне є потенціал і добра дорога, по якій можна безпечно доїхати, не вколошкавши вашу...

Палац почали будувати 1782 року за проектом французького архітектора Лакруа на замовлення представників родини Потоцьких. Спочатку Потоцькі проживали у так званому Старому палаці, побудованому 1757 р. Після переїзду на Правобережну Україну вони власне і розбудували свою резиденцію в Тульчині. Після Другого Поділу Речі Посполитої у 1793 році граф Станіслав Щенсний Потоцький, тодішній власник маєтку, перейшов на службу до російської імператриці Катерини ІІ і отримав ранг генерала-аншефа. Перехід на бік російської імператриці був зрадою щодо Польщі, але дозволяв зберегти всі маєтки магната в Україні.

Власник садиби, Станіслав Щенсний (в історіографії його ім'я також передається як Станіслав Фелікс Потоцький, Станіслав Фелікс Щенсний Потоцький, Фелікс Потоцький, Щенсний Потоцький тощо) був одним з найбагатших людей краю і мав 165 000 кріпаків (дослідження різних часів дають зміни у кількості залежного населення. В історіографії зустрічається і цифра, що Потоцькому належало 130 249 «ревізьких душ»).

У часи володарювання та господарювання Потоцьких це був розвинений ансамбль декількох споруд. Садиба магната мала:

Палац і два бічні флігелі,

картинну галерею,

бібліотеку (17.000 томів),

невелику друкарню,

манеж,

турецькі лазні,

стайні (зруйновані),

оранжерею,

декілька службових приміщень,

садибний театр; мав репертуар, що складався з 5—7 опер та 2—3 концертів, а трупа налічувала до 200 акторів. Найближчий подібний аналог був лише в садибі Сапег — Ружани (нині Білорусь, суцільна руїна).

Парк на 10 гектарів з назвою «Хороше» (садівник англієць Міллер). У пейзажному парку, закладеному у 1780-ті роки, переважали сосни та італійські тополі. Була і своя мережа каналів і ставків. Галявини парку прикрашали альтанки, фонтани, скульптура.

Кількома підземними спорудами, тунелями палац Потоцьких з'єднувався з іншими об'єктами Тульчина. Підземелля залишилися з середньовіччя і використовувалися для схову від нападників, зокрема турків, а також графом Потоцьким у...