Sutkovetsʹkyy Zamok — Attraction in Yarmolyntsi Settlement Hromada

Ю. Сіцинський, відомий дослідник подільських старожитностей, припускав, що місцеву твердиню звів Федір Олехнович Сутківський ще в І половині XV ст., на що вказує однаковий спосіб кладки мурів як замку, так і церкви. Замок, скоріше за все, було збудовано на місці більш давнього, дерев'яного. Село лежало якраз на горезвісному Кучманському шляху, тому фортеця була тут конче необхідною - і просто змушена була стати мішенню для татарських набігів. Так, 1567 року фортеця була знищена, але невдовзі відбудована. Останні перебудови замку виконав 1623р. Олександр Балабан, одружений з останньою з Сутківських Варварою (Барбарою).

Руїни фортеці лежать на горі, що виходить хребтом над Ушицею, та захищені з обох боків стрімкими узбіччями. Пройдіть трохи від церкви вздовж річкового каньону - і невдовзі ви побачите башту замку на протилежному березі.

Площа квадратового замку невелика, бік квадрату - 60 м. На кожному з чотирьох рогів свого часу була башта, але з них до наших днів збереглася лише одна, північно-західна, хоча до Другої світової війни руїни складалися з двох башт. Від другої зараз лишились лише фрагменти фундаментів. Башти були п‘ятигранні, в плані квадратні з стороною 15м., з одним зрізаним рогом, яким башта прилягала до замкового кута. За лінію оборонних стін башти виходили на 8 м. Товщина мурів була близько 3 м., товщина стін башт - до 3,5 м.

З тих сторін, з яких замок був не захищений самою природою, було вирито широкі (15 метрів) рови. Збережена башта колись була триповерховою, в нижньому поверсі на широких боках було по 2 амбразури, на другому поверсі по три, а на третьому - знову по дві. В‘їздна брама була в центрі північно-західної куртини. Невідомо, якою була забудова території замку.

В кінці XVII ст. твердиня втрачає своє оборонне значення і починає руйнуватись. В збереженій башті зараз всередині завали сміття, навколо порпаються сусідські кури. Крім башти, до наших часів дійшли фрагменти мурів, також просліджуються залишки мосту, який вів через рів до замку.

Є багато легенд про Сутківську твердиню. Так, розказують, що на замчищу на горі біля башт у великі релігійні свята можна побачити багато людей в білих опанчах та кожухах. Особливо часто їх бачать начебто на Великдень, тоді навіть можна почути під землею дзвони, якщо прикласти вухо до землі. Говорять також, що ці видіння дано побачити лише щасливій та чистій...

В середині XIV століття на пагорбі в селі Сутківці вже існувало городище, укріплене з північно-західного боку кам'яним оборонним муром. Власник земель у ті часи- Ходько Кроате, передав Сутківці своєму онуку Федору, який тоді відповідно став Федором Сутковецьким. Федір розпочав будівництво замку в першій половині XV століття, як одного з оборонних пунктів на шляху татарського Кучманського шляху. Фортеця знаходиться на видовженому мисі відділеному від села долиною якою протікає невелика річка-струмок. Стародавній мур XIV століття став основою південно-східної оборонної стіни замку. Федір розпочав будівництво замку в першій половині XV століття, як одного з оборонних пунктів на шляху татарського Кучманського шляху. Фортеця знаходиться на видовженому мисі відділеному від села долиною якою протікає невелика річка-струмок. Стародавній мур XIV століття став основою південно-східної оборонної стіни замку. Фортеця була зруйнована татарами в 1567 році, та невдовзі знову відбудована. В 1623 році власник Сутківців, вінницький староста Олександр Балабан, перебудовує замок. Деякі вежі були пристосовані під житло розширенням бійниць під вікна. В XVII столітті Сутківецький замок втрачає оборонне значення...

У давнину частину обриву дещо підправили, щоб ускладнити його подолання ворогами. Стає зрозуміло, чому мало хто наважувався штурмувати Сутковецький замок. У 1567 р фортеця зазнала сильних руйнувань, після чого її довелося відновлювати мало не заново. Згодом, коли загроза татарських набігів і турецького вторгнення минула, замок втратив оборонне значення і деякий час використовувався як палац. Більшу частину бійниць розширили і перетворили у вікна. В XIX ст. він вже був порожній і поступово руйнувався - це добре видно на малюнку Орди. В древности часть обрыва несколько подправили, чтобы усложнить его преодоление врагами. Становится понятно, почему мало кто решался штурмовать Сутковецкий замок. В 1567 г. крепость подверглась сильным разрушениям, после чего ее пришлось восстанавливать чуть ли не заново. Впоследствии, когда угроза татарских набегов и турецкого вторжения миновала, замок потерял оборонное значение и некоторое время использовался как дворец. Большую часть бойниц расширили и превратили в окна. В XIX в. он уже пустовал и постепенно разрушался - это хорошо видно на...