Roman Catholic Church of Saint Joseph — Attraction in Zabolottsi Rural Hromada

Храм було зведено в 1752-1766 роках, на замовлення, та за задумом Вацлава Жевуського (Wacław Pzewuskі)(1706-1779), який хотів мати у Підгірцях копію відомої Базиліки ді Супергі (Basilica di Supergi), яка знаходиться в Турині (Італія). Цей задум втілив відомий архітектор Кароль Романус. Костел спочатку був костелом замковим, а з 1861 року став парафіяльним. Споруда однокупольна. Портик підтримують 14 коринфських колон. Атик прикрашають вісім барокових фігур святих, покровителів родини Жевуських. Зараз їх сім, одна була збита артилерійським набоєм під час Другої світової війни. В 1926 році костел прикрашали фрески Юкаша Смеглєвіча (Јukasz Smuglewicz) які розташувалися в куполі. Це були 8 фресок патріахів Старого Заповіту. Дерев’яні внутрішні оздоблення костелу (хори та амфон-казальниця з орнаментом), були виконані теслярем Твардовським (Twardowskі) в 1765 році. Вони добре збереглися до нашого часу. В головному вівтарі знаходився образ святого Йосипа (św. Józefa) і Воздвиження Святого Хреста роботи Симона Чеховича (Szymon Czechowicz). На стіні, справа від головного входу, плита в пам'ять Розалії Олександри з Любомирських Жевуській (Rozalia Alexandra z X żal Lubomirskich Pzewuska) від Леона та Таіди з Малаховських Жувуських. (Rozalia Alexandra z żal Lubomiskich Pzewuska. um: 11 Stycz: 1865 w Warszawie. Poch: na Powonzkach.). Поруч ще одна пам'ятна плита-епітафія Олександру Любомирському, каштеляну Київському, що помер в 1804 році в Ополю, та Розалії з Ходкевичів Любомирській, яка була страчена гільйотиною в 1794 році в Парижі, разом з королевою Франції Марією Антуанеттою. Донька її Розалія Олександра була заточена в Бастилію. дна мармурова таблиця від Леона Жевуського (правнука), встановлена в1859 році, та присвячена Анні з Любомирських Жевуській, яка померла 22 травня в 1763 році в Львові, від онуків та правнуків Хероніма, Міхала, Ремігона. А от мармурової таблиці встановленої в 1763 році на честь будівництва та фундаторів храму вже немає. Можливо плита знаходиться...

Вже у 7-14ст тут існувало давньоруське укріплене поселення Пліснесько. Воно згадується у літописах за 1188 і 1233 роки та в «Слові о полку Ігоревім».

1241 року давній Пліснеськ був зруйнований військами хана Батия.

Поселення відновилося перед 1400 роком і вже під сучасною назвою.

1440 року польський король підтвердив шляхтичеві Іванові Підгорецькому право власності на Підгірці.

1633 р. Підгірці придбав великий коронний гетьман Станіслав Конєцпольський, котрий майже відразу приступив до спорудження там замку, яке було закінчено 1640 року.

1706 року під час військових дій Великої Північної війни у замку в Підгірцях зупинився цар московський Петро І Романов, який прихопив із собою погруддя Яна ІІІ Собеського(наступного власника після бездітного Конєцпольського) та його дружини, які ще й досі прикрашають собою його Літній палац у Санкт-Петербурзі.

Справжній розквіт Підгірці пережили 1728—1767 роки,коли власником були Живуські. Був побудований пивзавод та костел,збудований у формі барокової у ротонди на замовлення Вацлава Петра Жевуського як родова усипальниця.

Будівництво тривало з 1752 по 1766  архітектора Карла Романуса.

Під час бойових дій І світової було зруйновано одну колону. Нові власники князі Сангушки відновили.

1944 року купол храму, стіну та одну зі статуй було пошкоджено артилерійським снарядом (з того часу статуй тільки сім).Аби не зруйнувався храм ,якось відремонтували і совіти варварськи використовувалася в якості підсобного приміщення лікарні, що розташувалася в палаці.

1945 року костел було закрито і у 1976–1979 роках відреставровано під керівництвом архітектора Ігоря Старосольського. Після розпаду союзу був переданий УГКц і зараз називається Церква Блаженного Миколая Чарнецького та...

Dawny kościół św. Józefa w Podhorcach to wyjątkowa perełka architektury barokowo-klasycystycznej.

Świątynia została zbudowana w latach 1752–1766 z fundacji hetmana Wacława Rzewuskiego, ówczesnego właściciela zamku. Położona na osi bramy wjazdowej, ok. 300 m od zamku, stanowi integralną część całego założenia rezydencjonalnego. Projekt przypisuje się włoskiemu architektowi Karolowi Romanusowi, a inspiracją była słynna bazylika Santa Maria di Superga w Turynie.

Kościół ma formę rotundy o średnicy 12 m, nakrytej imponującą kopułą z latarnią. Od północy prowadzi monumentalny portyk kolumnowy z rzeźbami świętych patronów rodu Rzewuskich – autorstwa lwowskiego mistrza Sebastiana Fesingera i francuskiego rzeźbiarza Leblasa. Wnętrze dekorował wybitny malarz Franciszek Smuglewicz, a ołtarz główny zdobił obraz św. Józefa pędzla Szymona Czechowicza.

Świątynia od 1861 roku pełniła funkcję parafialną, jednak jej historia nie była łaskawa – w 1944 roku ucierpiała w wyniku działań wojennych, a rok później została zamknięta przez władze sowieckie. Od tego czasu stopniowo popadała w ruinę i do dziś nie odzyskała dawnego blasku.

Mimo zniszczeń, kościół św. Józefa wciąż zachwyca monumentalną architekturą i historią, którą czuć w każdym fragmencie murów. To miejsce obowiązkowe dla miłośników zabytków i architektury – będąc w Podhorcach, warto zobaczyć go obok zamku i poczuć klimat...