Botanical Garden of Poltava National Pedagogical University — Attraction in Полтавська міська громада

Історія заснування ботанічного саду у м. Полтаві своїми коріннями сягає початку XX століття. На території близько 5,25 га було створено агробіологічну станцію при тодішньому педагогічному інституті. Станція являла собою плодовий сад з овочевою і польовою сівозмінами та використовувалась як навчальна база виключно для студентів природничого факультету вузу. Упродовж 60-80-х років було закладено квітники з однорічними і багаторічними культурами, створено альпійські гірки, зібрано велику колекцію кактусів.

У 1990 році збудовано нову оранжерею площею 200 м2, де сьогодні налічується близько 600 видів, форм і різновидностей рослин із різних куточків земної кулі, рослин відкритого грунту — близько 500 видів. Завдяки праці співробітників станції та викладачів кафедри ботаніки у 1989 році станції було надано статус Ботанічного саду.

Ботанічний сад розташований на рельєфній території східної частини міста. Сад містить кілька відділів: дендрарій, відділ квітково-декоративних рослин, музей українського квітникарства під відкритим небом, зелений клас, альпійську гірку, відділ сільськогосподарських та лікарських культур, плодовий сад.

Дендрарій розміщений на південному схилі ботанічного саду на площі майже 1,8 га. Він складається з ділянки парку, де в основу розміщення порід покладено ландшафтно-пейзажний принцип. Колекція дерев та чагарників налічує 136 видів.

Помітне місце в експозиції саду займає Музей українського національного декоративного квітникарства під відкритим небом. Тут зростають дуб звичайний, що символізує довголіття та міцність, береза бородавчаста — оберег господаря і родини, верба ламка — символ повноти життя, довголіття і жіночої краси.

Під скляним дахом оранжереї водночас розмістилися «полтавські» тропіки, субтропіки та пустеля. Колекція засушливих районів Землі представлена рослинністю Африки та Південної Америки. Численні кактуси з яскравими плодами та юкки серед кам’яних брил імітують пустелю, агави викликають зацікавленість зовнішнім виглядом і біологічними властивостями.

Не менш цікавою є група рослин — представників субтропіків: рожево-білі олеандри, мирти, гібіскуси, цифомандри.

Колекція тропіків широко представлена мешканцями дощових лісів — фікусами, велетенськими ліанами. Над міні-басейном розкинулись зарості циртоміума дворядного та гігантської ліани монстери делікатесної. Добре акліматизувалася в оранжереї і драцена, або драконове дерево, представлене декількома видами. Над усім цим здіймаються велетенські пальми заввишки до 10 метрів, фінікові пальми з плодами і віяльні — ерітерія, сабаль, трахікарпус з ароматними суцвіттями.

Колекція рослин в оранжереї постійно поповнюється новими видами. Організованим групам відвідувачів надається можливість придбати паростки...

Сам парк дуже затишний і атмосферний, хоч і маленький - можна обійти за 5 хвилин. Багато квітів, пара сакур, бачила одну альтанку)

Вхід до оранжереї платний - 30 грн. Потрапити туди може бути не легко - то вона заброньована під фотосесію, то під шкільну екскурсію. На мій погляд, і 30 грн то забагато. Цвів один кущ, все інше в досить занедбаному стані. Може то мені не пощастило, бо на фото в інших відгуках - ситуація набагато краща. Можливо влітку більше рослин цвіте. В оранжереї надзвичайно душно, хотілось швидше вийти на свіже повітря.

Також з мінусів - працівники, в основному жіночки з совковим менталітетом, які починають хамити, як тільки щось їм не так. Квитка після оплати не дають.

Оновлення від серпня 2024: оранжерея зачинена; прилегла територія заростає, ніхто сильно нею не опікується, на момент мого візиту було лише три відвідувачі. Перед оранжереєю є будиночки, перед одним хтось вивісив...

Місце могло б бути чудовим, бо в оранжереї представлена велика кількість цікавих тропічних рослин. Але сам стан будівлі це суцільний жах. Дірки між дахом і стінами закривають якимись старими светрами й іншим шматтям, запінюючи поверх будівничою пінкою. Багато рослинок, особливо кактусів, переживають не найкращі часи ( На самій території є прекрасна бесідка але стан її теж жахливий, всюди сміття, гнилі лавки і пахне не добре. З персоналу ви знайдете декілька злих тьоть які гадки не мають, що таке нормальне спілкування з відвідуаачами. Проте якщо натрапите на одного дядю він вам покращить настій ) бо дуже ввічливий і цікаво розповіда про все. Якби ту територію привести в хороший вигляд, це б могло бути популярним...