Старий за́мок або Тернопільський замок — фортифікаційна споруда в місті Тернополі в Україні, пам'ятка архітектури національного значення. Розташований у середмісті на східному березі Тернопільського ставу на вул. Замковій, 12.
Зведений у 1540—1548 роках на лівому березі річки Серету в урочищі Сопільче для охорони південно-східних кордонів Українських земель Королівства Польського від нападів кримських татар.
У наш час від замку залишився лише палац.
Перший запис у літописі Тернополя — 15 квітня 1540 року — пов'язаний з королівським дозволом на право на володіння територією сучасного міста та спорудження замку надав король Польщі Сигізмунд I Старий великому коронному гетьманові Яну Амору Тарновському. Фортифікаційна споруда мала перекрити шлях наїзникам (в основному татарським) на широких просторах від Теребовлі до Буська, де на той час не було жодного великого укріплення, хоча природні умови забезпечували захист місцевості. Будівництво замку тривало вісім років, завершилося в 1548 році (або 4 роки, 1544 року[1]). Одночасно із замком у долині Серету насипали дамбу, звели греблю-міст, унаслідок чого річка розлилася, утворивши став.
У привілеї 1566 року згадуються тернопільська фортеця (діюча), її фундатор. У зв'язку зі значними витратами на будівництво місто звільняється від багатьох податків. Замок укріплено, добудовано сином Я. А. Тарновського — Яном Кшиштофом Тарновським. Немало коштів у добудову, розширення замку вклав Томаш Замойський, який отримав місто як придане дружини Катерини — дочки відомого українського культурного діяча і мецената князя Василя Костянтина Острозького.
Із півночі замок та місто захищала річка Рудка з болотистою заплавою (нині вул. Соломії Крушельницької), з півдня — великий став В. Баворовського. У першій половині XVII століття фортечні укріплення Тернополя мали форму прямокутника. З боку міста замок захищав глибокий рів та вал, укріплений дубовим частоколом. Із заходу його омивали води штучного ставу, створеного 1548 року. Вали проходили в районі сучасних вулиць Танцорова, Багатої, Руської, Валової, Грушевського; замикалися на став. На відрогах валу стояло дві оборонні вежі з тесаного каменю з бійницями : Кушнірська — над ставом, неподалік Воздвиженської церкви, та Шевська — на краю заплавних лугів, приблизно в районі теперішнього парку імені Тараса Шевченка. В'їхати у замок можна було зі сходу через кам'яну браму з підйомним мостом на ланцюгах.
Основною замковою спорудою був житловий палац, через природне розташування замку його звели різноповерховим: окрім 3-х основних поверхів (які виднілися з боку міста) — 2 підземних, що відкривалися з крутого берега ставу 2-а рядами бійниць. Із заходу мав додаткові поверхи казематів, складів, у підмурівках були бійниці; знаходилася в'язниця. Поруч знаходилися інші споруди: пекарня, кухня, стайні. Замковий арсенал (розміщувався в оборонних вежах) мав гармати, гаківниці, мушкети, порох, ядра, олово. Для оборони замку утримувалася невелика залога. Великий дитинець використовувався для вимуштровування солдатів. До кінця XVII століття всі мешканці міста платили від кожного дому...
Read moreВ далеком 1540 году король Сигизмунд I дарит земли у реки Серет гетману Яну Тарновскому. Вскоре в долине реки Тарновский приказывает построить дамбу. В тот же год недалеко от пруда начинается строительство Тернопольского замка.
Функция крепости состояла в том, чтобы останавливать татарские набеги от Теребовли и в Буска. Строительство продолжалось восемь лет. ⠀С южной стороны крепость защищала река и пруд, а с других сторон были вырыты огромные и глубокие рвы. Добраться до замка можно было через перекидной мост. ⠀ ⠀В связи со строительством такого масштабного сооружения, город освобождался от налогов. Но через два десятка лет замок начали перестраивать. Этим занялся сын Тарновского – Христофор. Также множество денег и сил вложил в перестройку крепости Томаш Замойский, которому город достался в качестве приданого от жены Екатерины – дочери князя Константина Острожского. ⠀ Наибольшие разрушения постигли Тернопольский замок в 1675 году. Турки сорвали оборонительные башни, стерли с лица земли фортификационные сооружения, высушили пруд. ⠀ Когда город перешел в руки Собеских, замок отстроили до первоначального вида, и так он простоял до конца 18 века. А уже в начале 19 века владыка города Франциск Коритовский решает перестроить замок во дворец. ⠀ С 1810 по 1815 годы Тернополь находился под властью Российской Империи. Во дворце открыли казино, проводили шумные балы. А с 1843 дворец переоборудовали под казармы, которые там были до 1939 года. ⠀ 20 век оказался не слишком благоприятным для дворца. Во время Первой мировой войны он горел. Но наибольший удар он получил весной 1944 года. Там размещались нацистские войска. Солдаты красной армии взорвали здания вокруг дворца. ⠀ После войны, в 1957 году, замок постепенно восстановили, а в его помещении разместили спортивную...
Read moreThe Ternopil Castle is a stronghold which gave birth to the city of Ternopil. It was built in the 16th century to protect the southern border of the Kingdom of Poland and the Polish-Lithuanian Commonwealth. The castle originated as the residence of a Polish nobleman, Jan Amor Tarnowski, in 1540. Construction works (1540–1548) on the marshy bank of the Seret River were authorized by King Sigismund the Old. The castle, around which the modern town has developed, was encircled by a wooden fence and a deep moat. The latter was connected in 1548 to the castle pond (see...
Read more