Michael Bilas art Museum — Attraction in Truskavets Urban Hromada

Вілла "Гопляна", окраса курорту Трускавець. Раймунд Ярош, бургомістр сусіднього Дрогобича, був одночасно головою акціонерного товариства курорту “Трускавецькі джерела” в 1911-1936 рр.. Незважаючи на фінансову післявоєнну кризу, котра охопила Європу після Першої світової війни, Ярошу вдалося швидко розбудувати та модернізувати курорт. Трускавець став у ряд з таким здравницям Європи, як Бад-Райхенгалль та Вісбаден. До Першої світової війни у центрі міста був майданчик, на якому збирались фірмани (візники). На цьому місці Раймунд Ярош у 1924-1928 роках збудував для себе дерев'яну віллу «Ґопляну» за проектом Яна Семковича. Будівля була розрахована на 50 осіб. Зводилася вілла в традиційних формах модерну з елементами “закопанського” стилю (в кінці ХІХ — на початку ХХ ст. у вілловій забудові Галичини переважає “закопанський стиль”). У 1930-х роках вілла слугувала резиденцією Яроша. Тут у цій величній споруді родина Ярошів приймали посла США у Польщі, президента Туреччини, президента Естонії та багатьох інших почесних гостей. У 1939 р. будинок було націоналізовано. Під час Другої світової війни тут розміщувався госпіталь. У пивниці вілли до 1949 року знаходився маленький цех, де наповнювали пляшки мінеральною водою з джерела «Юзя», яку відправляли в різні кінці країни. Це єдина зі збережених вілл зрубної конструкції, побудована без жодного цвяха, споруджена з тесаних смерекових колод, з'єднаних між собою за допомогою врубок. В 1992 р., після проголошення Україною незалежності, будівлю повернули громаді міста. І 19 грудня 1992 року, в день Св. Миколая-Чудотворця, тут відкрили Художній музей творчості Михайла Біласа, художника зі світовим іменем, трускавчанина. На сьогодні всередині від віллли у віллі лишилося красиве оригінальне дзеркало в холлі, перила, одвірки з номерами кімнат зверху і вітраж між першим та другим поверхом, виготовлений у 1925 років в Кракові. Небагато, але коли нам окупація багато залишала? Михайло Білас - народний художник України, видатний український митець художнього текстилю, експозиціонер, головний художник будинків моди (Львів, Харків, Київ). Практично всі його твори-експонати зараз музеєм передані в спеціальні сховища, на час військового стану, лишився тільки ткацький станок та кілька вишивок, килимків та верет. В частині кімнат виставки місцевих художників. Ті вироби, що побачила - вони казкові. Це мистецтво у нитці, в кольорі, у відтінку, в дотику. Такий килим пасує до будь-якого стилю і сам ладен задавати стиль. Картини місцевих художників - як на мене, є різні. Одні мені подобались, інші я просто не розумію - от стоїш перед нею і тільки стинаєш плечима, відчуваєючи себе повним профаном, бо дивлячись в цю різнокольорову геометрію можу хіба що сказати крилатою фразою Кличка: "... не все могут смотреть. Вернее, смотреть могут не только лишь все, мало кто...

Вилла "Гоплана", Познанской шоколадной фабрики, принадлежала основателю Трускавца Раймонда Яроша.Построена без единого гвоздя в тн "Закопанском" стиле (стиле Виткевича) и элементами тирольского стиля польским архитектором Станиславом Виткевичем,который родился в литовской деревне Пашиуше. Стиль Закопане (или стиль Виткевича)-это стиль искусства, наиболее заметный в архитектуре, но также найденный в мебели и смежных предметах, вдохновленный региональным искусством польского горного региона под названием Подхале. Опираясь на мотивы и традиции в зданиях Карпатских гор,и теперь считается одной из основных традиций жителей Гурала.Виткевич использовал множество украшений, характерных для зданий Подхале. Крыши украшали паздурами и пиками, окнами и дверями – солнечный свет который подсвечивал контуры дома, пересекался в гребнях амфибий вырезанных с цветочными мотивами. Другим характерным элементом домов, спроектированных Виткевичем, была веранда, расположенная под карнизами на южном фасаде, называемая "ловушкой",поддерживаемая арками каменного фундамента и небольшими комнатами на чердаке -вид напоминал традиционные хранилища сена под крышей. Виткевич также разработал ряд оригинальных зданий в Закопане, в том числе "Дом под Джедлами"в районе Козиниек, часовню в районе Ящчуровка, виллу "Оксза"на улице Замойского, здание Татрского музея, часовню Св. Иоанна баптиста в приходской церкви Святого Семейного на улице Крупувки и часовни семьи Корниловичей в районе Быстре.Сейчас в трускавецкой вилле Гоплана находится музей...

Отдыхала в Трускавце в четвертый раз, но только сейчас открыла для себя творчество Михаила Биласа. Раньше об этом мастере ничего не слышала. Его работы, особенно гобелены, привели в полный восторг. Такой красоты я раньше не видела. Хотя повидала многое, мне повезло быть в Лувре, музеях Ватикана, Прадо, Эрмитаже, Дрезденской галерее, флорентийской Уфицци. Там - другое. А здесь такой украинский колорит, такая тонкая работа, такие содержательные сюжеты, такие яркие цвета, такие емкие названия. Гений - другого слова для Биласа не подберу. Приходила в музей дважды. Для пенсионеров вход платный, для инвалидов - бесплатно. Музей разместился в здании виллы «Гопляна» (с польского - русалка). Она построена в 1925 -1926 гг. в оригинальном закопанском стиле и особой технике (без единого гвоздя). Вилла служила летней резиденцией Раймонда Яроша, где он принимал таких почетных гостей как президенты Турции и Эстонии, посол США. Р. Ярош в те годы возглавлял общество «Трускавецкие источники» и многое делал, чтобы город активно застраивался и поиобретал европейский вид. Сегодня вилла «Гопляна» является уникальным памятником деревянного...