Національний заповідник «Хортиця» – це єдина комплексна історико-культурна та природна пам’ятка в Україні, що охоплює період історії людства від доби палеоліту до сьогодення. Зважаючи на унікальність, заповідник «Хортиця» занесений до Державного реєстру нерухомих пам’яток України як пам’ятка національного значення. На його території нараховується понад 100 пам’яток археології та історії. До складу заповідника увійшли сам острів Хортиця і прилеглі до нього скелі й острови Байда, Дубовий, Розстебин, Три Стоги, Середня, Близнюки, урочище Вирва на правому березі Дніпра, що мають загальнодержавне та історичне значення. Хортиця – найбільший острів на Дніпрі і найбільший річковий острів у Європі, на якому представлені зразки всіх ландшафтних зон нашої країни. За цю природну особливість Хортицю часто називають «Україна в мініатюрі». Зручні природні умови для життя та вигідне стратегічне положення острова обумовили заселення Хортиці вже з часів енеоліту. Доба бронзи стала для Хортиці часом розквіту, бо саме в цей час виникають численні поселення. Археологами знайдені й досліджені поселення, святилища і поховання скіфського часу. В епоху Київської Русі на Хортиці побувало багато князів, в тому числі Аскольд і Дір, Олег і княгиня Ольга. За однією з версій саме на Хортиці загинув у бою з печенігами київський князь Святослав. Відповідний пам’ятник історії стоїть недалеко від музею козацтва на Хортиці. Починаючи з ХV століття, острів Хортиця стає центром формування запорозького козацтва – видатне явище в європейській історії. Унікальність українського козацтва полягає в тому, що воно стало окремим суспільним станом із визначеними правами й мало свою територію, незалежну від державної адміністрації. Тут козаки будували свої укріплення – «засіки». У 1552-1558 роках на острові Байда (Мала Хортиця) князь Дмитро Вишневецький побудував фортецю, яка вважається першою Запорозькою Січчю. Звідси Вишневецький у 1556 році ходив на турецьку фортецю Іслам-Кермень. Січ відіграла чималу роль у боротьбі козаків проти татар і поляків. Героїчно-романтичне минуле Хортиці пов’язане також з іменем Богдана Хмельницького. У січні 1648 року запорозькі козаки на чолі з Хмельницьким вперше розгромили тут загін польських гнобителів. Далі, протягом 1660-1670 pоків, Хортиця була військовою базою Івана Сірка. Цікаво, що знаменитого листа кошового отамана Івана Сірка і його козаків турецькому султану, в якому вони дають однозначну відповідь на наказ Мухаммеда ІV «здаваться без сопротивления», було написано саме на Хортиці! Цю історичну подію зобразив художник Ілля Рєпін на своєму полотні «Запорожці пишуть листа турецькому султану», на створення цього шедевру йому знадобилось 11 років. Про перебування запорозьких козаків на Хортиці свідчать численні назви, які вони давали визначним місцям: Думна скеля, Козача могила, Музичина балка, Дурна скеля, Верхня голова, Совутина скеля, Холодна криниця… Кожна з цих назв має свою історію, з ними пов’язані народні легенди. Взагалі, в історії України не знайти, мабуть, такої землі яка була б так щедро оспівана народними легендами і переказами, як Хортиця. Одна з таких легенд оповідає що, коли у 1775 році імператриця Катерина II зруйнувала останню Запорозьку Січ, ті запорозькі козаки, які виїжджали за Дунай для створення нової Задунайської Січі, брали з собою пригорщу рідної землі з Хортиці. Коли султан примусив прийняти клятву, вони насипали землю в чоботи і говорили: «На чиїй землі стоїмо, тій і...
Read moreМузей на картинке !
Давно не был на о. Хортица , последний раз, около 5 лет назад посещал экспозицию икон и оружия из двух частных коллекций, которые прекрасно дополняли обширную разно тематическую коллекцию экспонатов самого музея .
Решил посмотреть , что нового в коллекции музея.
Полное отсутствие дорожного покрытия по туристическим маршрутам не удивило ,но уже насторожило. Я слышал ,что каменных баб стоявших по всем склонам вдоль Днепра собрали ,но об этом позже.
Сам музей оказался закрыт. Через забор рабицу в огромных витражных стеклах виден замороженный ремонт.
Ок , просто так мы не сдаёмся и идем к "остаткам" посада брошенным киношниками после съёмки , на базе которого оформили типа музей "Запорожская Сечь" . Обходя админ.здание в глаза бросилось пару кусков известняка от остатков НАСТОЯЩИХ баб. Где делись оригиналы ,не знаю, возможно "запасники" . Т.к. те картинки что выставляют в инете , больше похожи на неуклюжие современные инсталляции . Я не историк, но видел оригиналы.
Ок. Добрались до срубов и мазанок современного городка. Начиная от вездесущих литых пушечных орудий и до глиняных казацких люлек сплошь современные неуклюжие копии.
Из оригиналов кусок не подлежащего восстановлению пистоля , пара гвоздей , вместо свинцовых пуль шарики по виду картечь, правды ради была одна казацкая пуля. Подлинность не знаю ) Пара неудачно реставрированных монет , одна из которых полушка , вторая Литва или Польша ,тоже затертая .
Возможно я обошел не все дома с мини экспозициями , но зайдя в шт.5 и увидев сувениры и подделки ,как на Андреевском спуске в Киеве , честно говоря запал поугас немного.
Я могу предположить ,что звёзды в этот день не так светили , что очень сильно сказалось на отношении персонала к посетителям, полном безразличии ,иногда переходившем в хамство, а на момент моего посещения. там гуляли 3-4 компании по несколько человек.
Естественно , ни уставший персонал , не в состоянии оторвать головы от мобильных гаджетов с соц.сетями, ни полное отсутствие музейных экспонатов , я же шёл в музей , а не на ярмарку за сувенирами, ни полное отсутствие инфраструктуры , глиной с размокших тропинок была обляпана вся спина, не смогли испортить мой поход в музей на о.Хортица. Ведь морозный день был солнечным , а в рюкзаке за спиной термос с горячим чаем и пару ланчбоксов с бутербродами ;)
Так что , любители тихого туризма смогут получить удовольствие от пеших прогулок по этой памятке истории, а вот с музеями незадача.
Учитывая , что постоянно на о. Хортица проходят археологические работы , цель которых охрана и сохранение памяток старины, хотелось бы на них глянуть. И не на обломок глечика , а на реальные находки. А культурный слой там очень большой. Так же хотелось бы что бы музей вернулся в свое первоначальное состояние , с залами наполненными экспозициями , несколькими тематическими панорамами и всегда вежливыми и отзывчивыми сотрудниками и экскурсоводами, как это было раньше.
На данный момент , на все вопросы ,где экспонаты , где оригиналы мне советовали посетить сайт бывшего действующего музея и посмотреть картинки в интернете.
Вот такой растянутый отчёт про музей...
Read moreТолько сегодня был на острове и посетил насыпь (гору) возле музея. Что тут можно сказать, реставрация и облагораживание мест массового посещения назрел как никогда остро и это хорошо, что власти попытались это сделать, плохо что только попытались. По порядку- есть огромная проблема въезда и выезда на территорию заповедника в направлении Сечи и самого музея, дорога просто не способна из за своей узкости пропустить транспорт и пешеходов которые вынужденны бросать на обочине свои автомобили и идти пешком в сторону музея, немного опасно это но мы же привыкли. Нет в достаточной мере парковочных мест для автомобилей и въезд- выезд на парковку осуществляется по одной узкой дороге, хотя с парковки ведёт ещё одна дорога которая перекрыта блокам и могла легко разгрузить заторы организуй там одностороннем движение(възд через длинную дорогу, выезд через дорогу короткую, которая перекрыта блоками (но кому это надо и так пойдёт. Касаемо самой "горы", отличная идея сделать облагороженный подъём и теперь туда могут подняться люди с ограниченными возможностями, плохо что только старались сделать это хорошо но не получилось. По всей тротуаре лежит щебень и мешает пешей ходьбе, тротуарка во многих местах выскочила со своих мест и валяються булыжники на проходе. Забор которым оградили подъём это отдельные слёзы, я представляю сколько вложили туда денег, но качество забора некчёмная, краска в некоторых местах облущилась, саморезы на которых собран забор сорваны, недокручены и конструкция в некоторых местах разрушается а прошло всего не чего со времени открытия, забор крайне хлипкий и даю гарантию что через год - два он вообще будет "разорваный". На смотровой площадке везде щебень и торчащая тротуарка, не понятное кольцо - убожество зияет из земли острыми краями швеллера и является крайне травмоопасными. Говорят что сколько людей столько и мнений, но зачем убрали деревянный крест и поставили это круглое недоразумение не понятно, оно действительно выглядит уродливо. Газон укрывающий гору лежит прям на щебне и будет как и раньше в амброзии, так как газон без воды там расти не будет, хотя это будет выглядит как с проплешинами, полив газона ни кто не придусматрел (и так пойдёт). В общем много не приятных мелочей от которых теряется общая картина и девиз этому " как всегда старались но не смогли довести до ума". В общем впечатления после посещения горы так себе, за попытку 5, за...
Read more