Borys and Gleb Cathedral — Attraction in Чернігівська міська громада

У стародавньму центрі Чернігова поряд зі Спаським собором височить ще один свідок князівськой доби — Борисоглібський собор (1120-1123 рр.) — усипальниця князів роду Давидовичів, пізніше головний храм кафедрального монастиря, ліквідованого указом російської  імператриці Катерини ІІ в 1786 р.

Борисоглібський собор є характерним зразком чернігівської архітектурної школи ХІІ ст. Хрестовокупольний, шестистовпний, увінчаний однією банею (висота 25 м). Фасади храму визначаються великими площинами стін, розбитими тільки півколонами, що йдуть від самого низу до карнизів. Ці півколони завершуються різьбленими капітелями з білого каменю, а стіни — півциркульними аркоподібними закомарами.

Собор справляє враження міці, нерухомості та спокою. Йому притаманні і надзвичайна досконалість цегляного мурування, висока якість цегли-плінфи, витончене і цікаве різьблення білокам’яних капітелей на півколонах фасадів. Застосування в оздобленні фасадів деталей з вапняку, прикрашених рельєфними орнаментами так званого «звіриного стилю», що йде від поганських часів, де рослинні орнаменти поєднуються в казкове мереживо з фантастичними птахами, звірями-грифонами, є характерною рисою саме чернігівської архітектури ХІІ ст.

Нині капітелі на півколонах фасадів відновлені за зразком первинних з оргскла, а фрагменти оригіналів експонуються в пам’ятці-музеї.

Дослідженнями встановлено, що собор побудований на місці більш давньої споруди ХІ сторіччя, від якої виявлено залишки нижньої частини стін та фундаменти. Відносно цих залишків, існує припущення, що то міг бути двокамерний князівський терем або ж більш давній храм (ніж існуючий Борисоглібський собор).

Собор будувався як храм-усипальниця, тому в північній і південній стінах храму зроблені глибокі ніші-аркасолії для гробниць. Поховання, напевно, робили і у галереях-прибудовах, які не збереглися (їх залишки виведено на поверхні грунту), і під підлогою бічних нав храму.

За час існування Борисоглібський собор неодноразово зазнав пошкоджень і перебудов, і кожного разу його архітектура...

За великокняжих часів, судячи з тодішніх мініатюр, кафедральний храм Святого Спаса оточувало багато кам’яних і дерев’яних споруд – церков, теремів боярських і невідомо чиїх іще. Всі вони загинули у жорнах часу. Тепер у Спаса Чернігівського один сусіда-сучасник, собор святих Бориса й Гліба. Розпочав його будівництво 1123 року князь Давид Святославич. Менший за величного Спаса, собор тим часом споруджували із особливою розкішшю: за княжим задумом, він мусив стати новим фамільним некрополем, усипальницею володарів Чернігова. Для цього під склепіннями церкви було ще під час будівництва влаштовано шість ніш для майбутніх княжих саркофагів. Внутрішній простір вкривали багатий фресковий розпис і кам’яна різьба. Підлога собору була керамічною, з барвистою мозаїкою в центральній частині. На жаль, нині ми можемо судити про оздоблення Борисоглібського собору лише з фрагментів – а чесно кажучи, уламків - його колишньої розкоші, що збереглися донині. Особливою красою, судячи з тих же уламк... фрагментів, відзначалася різьба по білому каменю, виконана в знаменитому давньоруському “звіриному” стилі. У дохристиянські часи на цьому місці містилося, очевидно, велике язичницьке капище. Принаймні 1700 року знайдено було срібного ідола, якого за повелінням гетьмана Мазепи в Ауґсбурзі переплавили та виготовили нові царські врата для цього ж Борисоглібського собору. Чималенький, очевидно,...

Дуже древній собор, неповторна архітектура. Собо́р Бори́са й Глі́ба (Чернігів) або Борисоглі́бський собо́р — відома пам'ятка архітектури міста Чернігова домонгольської доби. За плануванням - триапсидний, тринефний , шестистовпний, однокупольний храм. Розміри: 15,5 х 23,40 м. У 1115 р. чернігівський князь Давид Святославич брав участь у перенесенні мощей святих Бориса та Гліба у храм, збудований його батьком у місті Вишгороді. Мощі переносили зі старої дерев'яної церкви у щойно побудовану кам'яну. У 1120 р. Давид втрачає свого сина Ростислава і на згадку про нього розпочинає будівництво собору на честь перших руських святих Бориса та Гліба у місті Чернігові. Також князь наказав спорудити усипальницю для себе, де у 1123 р. був похований. Під час Другої світової війни у серпні 1941 собор постраждав від авіабомби. Первісні склепіння та апсиди храму не збереглися. Капітальну реконструкцію собору з метою повернення йому форм домонгольської доби виконано у 1952-58 рр. за проектом М....