Bell tower of the Assumption Cathedral — Attraction in Kyiv

На верхній ярус прохід був закритий

Найвища дзвіниця Києво-Печерської лаври, одна з найвищих будівель Києва. Дзвіниця являє собою восьмигранну чотирьохярусну башту з позолоченим куполом. Діаметр основи дзвіниці — 28,8 м, товщина стін 1-го ярусу — 8 м. Глибина фундаменту з гранітних плит перевищує 7 м. Висота — 96,52 м. Перший ярус Великої дзвіниці оброблено під руст, другий оздоблено 32-а доричними колонами, які стоять групами між вісьмома вікнами. Третій ярус оточений 16 іонічними колонами, по дві між вісьмома арками. Четвертий ярус (висота 22,42 м) оформлений групами легких римсько-коринфських напівколон. Для будівництва дзвіниці використали класичну схему ордерної архітектоніки, відому ще зі споруди римського Колізею. У будівлі спостерігають лише деякі елементи барокового стилю: спарені колони, розкріплені карнизи, обриси завершення глави. У будівництві дзвіниці застосована нова для того часу техніка. Сам Шедель сказав, що «ця дзвіниця єдина і в Європі, і в Росії, іншої такої немає». Тут розташовані 13 дзвонів вагою близько 6 000 пудів. Серед них «Успенський», який відлив 1732 року російський майстер І. Моторін, автор кремлівського «Цар-дзвона», масою 1 000 пудів та найбільший розміром у 1 636 пудів. Зберегли 3 невеликі дзвони: «Безіменний», «Балик», «Вознесенський». Дзвіниця має величезні розміри — 96,52 метра з хрестом, вона органічно вписується до ансамблю монастиря й усього Печерська. Її видно здалеку, за 25-30 кілометрів від міста. Аби піднятися на її верхівку необхідно зійти на 374 сходинки. Спочатку монастирська дзвіниця була дерев'яною. На ній уже в XVI сторіччі був установлений годинник. Кам'яна дзвіниця споруджена у 1731–1744 роках за проектом архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Згідно з укладеним лаврою контрактом, Шедель повинен був протягом трьох років збудувати цю дзвіницю. Але будівництво її закінчилося аж 1745 року. Воно поглинуло всі резерви, а також привело до припинення будівництва в лаврі на інших об'єктах.

На будівництво дзвіниці було витрачено близько 5 мільйонів цеглин різної форми й розмірів. Високохудожня кераміка виготовлялася на лаврських цегельних заводах за рецептом та наглядом Шеделя. У 1903 році замість годинника XVIII ст. встановлено нові Куранти Великої дзвіниці, виготовлені московськими майстрами. Механізм годинника заводиться раз на тиждень ручним способом за допомогою лебідки. Куранти видзвонюють кожну чверть години і кількість годин. Під час Другої світової війни у 1941 році радянські диверсанти підірвали Успенський собор, який стояв поруч із дзвіницею, але вона зовсім...

Still part of Pechersk Lavra, this sensational monument deserves special attention as it’s one of Kiev’s emblems.

The Great Lavra Bell Tower is an unmissable fixture on the city’s skyline and dwarfs the other monuments at Pechersk Lavra, climbing to just below 100 metres.

At the time of its construction (1731-1745) it was the tallest free-standing bell tower in the world, and is composed of four tiers, each narrower than the last, culminating with a gilded dome.

The style is Ukrainian Baroque, and while studying the three upper tiers architecture geeks will notice that the columns are Doric on the 2nd tier, Ionic on the 3rd and then Corinthian on the fourth.

For a small fee you can go up for an all-encompassing view of Kiev, while the mighty bell tolls every quarter...

Велика лаврська дзвіниця є однією із найвищих православних дзвіниць у світі. Її висота становить дев’яносто шість з половиною метрів. Лаврська дзвіниця височіє над Дніпром вже декілька століть.

До 18 століття у Києво-Печерській лаврі стояли дерев'яні дзвіниці. Гетьман Іван Мазепа, який також був ще й меценатом, дав кошти на будівництво нової кам'яної дзвіниці. Заклали фундамент, глибина якого становить близько 6 метрів, у 1707 році. Невдовзі будівництво довелось згорнути. Причиною стала смерть архітектора Дмитра Аксамитова.

Рішення побудувати нову дзвіницю виникло після пожежі 1718 року, коли у полум'ї зникли лаврські дерев'яні споруди. Відновили будівництво Великої лаврської дзвіниці у 1720 році. Новим архітектором призначили петербуржця Федора Васильєва.

Однак керівництво лаври не задовольнив кошторис архітектора, і після тривалого конфлікту Васильєв відмовився від проекту. Після цього запросили до співпраці архітектора Йогана Готфріда Шеделя. Зведення дзвіниці почалось 1731 року і тривало до 1745.

Цікаво, що за планом Велика лаврська дзвіниця мала бути п'ятиярусною, але Шедель вирішив, що чотирьох ярусів буде цілком достатньо. Архітектор зробив дзвіницю на 12 метрів вищою, ніж планувалось! Ширина стін першого ярусу становить аж 8 метрів.

Кожен з 4 ярусів мав своє призначення: на першому розміщувався архів Києво-Печерської лаври, на другому – бібліотека, на третьому – дзвіниця, а на четвертому – годинник-куранти. Їх на дзвіниці було декілька, сучасний годинник виготовлений у 1903 році.

Під час Другої світової війни Велика лаврська дзвіниця зазнала пошкоджень. Однак Успенський собор, який підірвали, не завдав шкоди споруді. Реставраційні роботи тривали п'ять років, були завершені у 1961 році. На лаврську вежу можна піднятись.

Подолавши 374 сходинки, з оглядового майданчику вам відкриється чудовий краєвид на...