St. Mary's Church Frankfurt (Oder) — Attraction in Frankfurt (Oder)

Die St.-Marien-Kirche in Frankfurt (Oder) ist die ehemalige Hauptpfarrkirche der Stadt und wurde in über 250 Jahren mittelalterlicher Bautätigkeit errichtet. Das Kirchengebäude gehört zu den größten Gebäuden der norddeutschen Backsteingotik, es ist 77 Meter lang und 45 Meter breit. Die Kirche wurden im Zweiten Weltkrieg in großen Teilen zerstört, konnte in der Folgezeit aber in ihren Grundzügen rekonstruiert werden. Heute ist die St.-Marien-Kirche ein soziokulturelles Zentrum und Wahrzeichen der Stadt.

Sicherung im 19. Jahrhundert

Am 15. Mai 1826 stürzte der Südturm der Kirche ein, woraufhin sich Karl Friedrich Schinkelentschloss, eine gotische Schauwand aus dem 13. Jahrhundert komplett abzumauern. Die Wand geriet in Vergessenheit und wurde erst in den 1990er Jahren bei Instandsetzungsarbeiten wieder entdeckt. Die Instandsetzung der Kirche überließ Schinkel seinem Schüler Emil Flaminius; der zerstörte Südturm wurde dabei nicht wiederhergestellt.

Zerstörung im Zweiten Weltkrieg

Während des Zweiten Weltkrieges wurden die 117 Felder der Fenster im September 1941 zum Schutz vor Zerstörung ausgebaut. Zunächst in Frankfurt eingelagert und 1943 in Schwarz-Weiß fotografisch dokumentiert, gelangten sie im April 1945 nach Potsdam in das Neue Palais. Mit der Zerstörung der Frankfurter Innenstadt im April 1945 wurde auch die St.-Marien-Kirche zur Ruine. Trotz mehrerer Notsicherungen kam es zu weiteren Teileinstürzen.

Wiederaufbau in der Nachkriegszeit

Die Sakristei und der Martyrchor wurden 1958 durch die Kirchengemeinde St. Marien ihren Mitteln entsprechend rekonstruiert, der Mittelschrein des Altars wurde aufgestellt und die Räumlichkeit feierlich in Nutzung genommen. Auf Grund eingeschränkter Heizung konnte der Gottesdienst nur im Sommer stattfinden. Die evangelische Kirchengemeinde und der damalige Rat der Stadt Frankfurt schlossen am 27. September 1974 einen Pachtvertrag über 99 Jahre zur weiteren Nutzung der Kirche. Die Stadt übernahm die Verpflichtung, die Ruine für allgemein gesellschaftliche Zwecke zu restaurieren und auszubauen. 1979 begann die abschnittsweise Sicherung und Instandsetzung. Die Sakristeiwurde restauriert und in Nutzung genommen.

Die wertvollen Bleiglasfenster verbrachte die Sowjetische Militäradministration in Deutschland im Juni 1946 als Beutekunststückevon Potsdam nach Berlin in das Kriegsbeutelager 1 der Roten Armee im Zentralvieh- und Schlachthof. Von dort kamen sie im August 1946 nach Leningrad in das Depot der Eremitage. Damit galten die Fenster als „seit Kriegsende verschollen“.

Nach der Wiedervereinigung

1990 ging der Wiederaufbau weiter. 1998 wurden die Hauptdächer über Chor und Langhaus wieder errichtet; der 21 Meter hohe Dachstuhl ist der größte Holzdachstuhl, der im 20. Jahrhundert errichtet wurde. Die letzte Maßnahme war die Instandsetzung des Nordturms mit der Wiederherstellung der farblichen Fassade der Entstehungszeit. Die Entdeckung der Farbpigmente am Turm war zuvor eine nicht erwartete Überraschung gewesen. Kunstschätze der ehemals reichen Ausstattung der Marienkirche, wie der Marienaltar von 1489, die Bronzetaufe und Bronzeleuchter Ende des 14. Jahrhunderts, sowie viele von den Bürgern gestiftete Epitaphesind seit 1980 in...

Костел – одна з найвідоміших збудованих споруд. Одночасно з початком зовнішнього оформлення церкви створювалося її багате внутрішнє оздоблення. Багато з них збереглося до наших днів, зокрема: вівтар, свічники та купелі, якими можна помилуватися в церкві Св. Гертруди. Щоб захистити вітражі від наслідків війни, у 1941 р. вони були демонтовано. Незважаючи на всі зусилля, не вдалося уникнути обвалу інших частин будівлі.Хоч церковні служби проводилися у відбудованій південній частині храму до 1870 р., для забезпечення будівництва церкви були надані кінні екіпажі, а в 1981 р. розпочато повну модернізацію будівлі.Роботи з консервації та реставрації храму завершилися у 2007 році, Вікна повернулися до Франкфурта в 2002 році і були ретельно відреставровані.В 2008 році не вистачало останніх шести елементів, які були знайдені на складі Пушкінського музею в Москві. З 2000 року церква є соціально-культурним центром. Тут проводяться численні культурні заходи, виставки, концерти та спеціальні заходи. Бажаючі мають можливість оглянути всю церкву, включаючи вежу, з якої можна помилуватися панорамою міста. Поряд з храмом, над колишньою дзвіницею, розташована скляна майстерня, якій довірили реставрацію знаменитих...

Костел – одна з найвідоміших збудованих споруд. Одночасно з початком зовнішнього оформлення церкви створювалося її багате внутрішнє оздоблення. Багато з них збереглося до наших днів, зокрема: вівтар, свічники та купелі, якими можна помилуватися в церкві Св. Гертруди. Щоб захистити вітражі від наслідків війни, у 1941 р. вони були демонтовано. Незважаючи на всі зусилля, не вдалося уникнути обвалу інших частин будівлі.Хоч церковні служби проводилися у відбудованій південній частині храму до 1870 р., для забезпечення будівництва церкви були надані кінні екіпажі, а в 1981 р. розпочато повну модернізацію будівлі.Роботи з консервації та реставрації храму завершилися у 2007 році, Вікна повернулися до Франкфурта в 2002 році і були ретельно відреставровані.В 2008 році не вистачало останніх шести елементів, які були знайдені на складі Пушкінського музею в Москві. З 2000 року церква є соціально-культурним центром. Тут проводяться численні культурні заходи, виставки, концерти та спеціальні заходи. Бажаючі мають можливість оглянути всю церкву, включаючи вежу, з якої можна помилуватися панорамою міста. Поряд з храмом, над колишньою дзвіницею, розташована скляна майстерня, якій довірили реставрацію знаменитих...