Saints Peter and Paul Cathedral — Attraction in Kamianets-Podilskyi Urban Hromada

Будівництво кам'яного костелу пов'язують з єпископом Яковом Бучацьким (1502-1517), котрий був людиною набожною та заможною, виділяв також кошти на укріплення Кам'янецького замку. Спочатку костел був в романському стилі, відрізнявся простотою форм та мав три нави. В той час вівтар був орієнтований на захід і знаходився там, де зараз вхід до костелу.

В 1644 р. єпископ Михайло Дзялинський переносить головний вівтар на схід, прибудовує зі східної сторони до костелу видовжений презбітерій (місце для вівтаря та духовенства), рівний за шириною середній наві. У той самий час з вулиці за головним вівтарем розміщується «Сад Гетсиманський» – розп'яття, по обидва боки від якого стоять Божа Матір і святий апостол Йоан.

У період турецького поневолення (1672-1699) Катедра була перетворена в головну мусульманську мечеть. Всі прикраси та начиння, які були в костелі, турки знищили. Вони також вивезли за місто кістки християн, котрі були поховані на цвинтарі біля Катедри. До західного боку прибудовується мінарет загальною висотою, від підніжжя каплиці до півмісяця, 36,5 м.

Після повернення Поділля до складу Польського королівства єпископ Ян Гнінський у 1700 р. переосвячує мечеть знову на костел. Про цю подію свідчать дві пам'ятні плити на пілонах по обидва боки центральної нави. Мабуть, тоді ж на мінареті було встановлено дерев'яну скульптуру Діви Марії.

В середині XVIII ст. єпископ Микола Дембовський (1740-1757) при участі архітектора Яна де Вітте проводить капітальний ремонт в костелі – в стилі бароко споруджується новий головний вівтар, встановлюються крісла каноніків, амвон прикрашено постатями чотирьох євангелістів. Головний фасад прикрашається пілястрами, капітелями, скульптурними зображеннями. Гармонія та цілісність фасаду доповнюється гербом єпископа М.Дембовського та пам'ятною плитою про його заслуги. Реставрація мінарету та встановлення на ньому мідної постаті Божої Матері висотою 4,5 м теж є заслугою Миколи Дембовського. Постать була виготовлена в Гданську зі сплаву міді і срібла та встановлена 10 травня 1756 р.

З 1853 по 1860 р. в костелі проводився капітальний ремонт, під час якого були поновлені вівтарі, встановлений орган австрійської фірми «Карл Ґессе», у презбітерії встановлені кольорові вітражі з богемського скла. Каплиця Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії отримала нові шати: стіни та стеля були розмальовані темперною фарбою італійським маляром Джованні Сампіні. В розписі стін та склепінь храму в 1853-1854 рр. приймав участь львівський художник М. Яблонський. В цей час в костелі були настелена підлога з теребовельського пісковику, в презбітерії – з карарського мармуру.

В 1936 р. костел закривають більшовики та розміщують в його приміщенні музей. У 1941-1946 рр. костел був діючим, але в 1946 р. його знову зачиняють, мотивуючи це тим, що до XVII ст. (!) тут нібито була православна церква. З 1946 р. по 1990 р. в костелі був розміщений відділ атеїзму історичного музею. З 1978 р. використовувався одночасно для проведення концертів органної музики.

29 червня 1990 р. міська влада на прохання віруючих повертає костел римо-католицькій громаді. 16 січня 1991 р. папа римський св. Йоан Павло II призначив ксьондза Яна Ольшанського (1919-2003) 60-тим єпископом Кам'янецьким, відродивши дієцезію.

Костел тринавний, базилікальний. Стіни з тесаного каменю-ракушняку на вапняному розчині, потиньковані. Стовпи, що розділяють нави, мають вигляд пілонів, які утворюють звужені на захід сторони головної нави. Дах двосхилий з заломом, критий залізом по дерев'яних кроквах, з люкарнами і сигнатуркою. Перекриття склепінчасті.

У підземеллях костелу спочивають: Єжи Володийовський; єпископи Миколай і Ян Дембовські, Роман Сєраковський, Францішек Мацкевич, Миколай Рурський; комендант фортеці Ян де...

Вважається, що на місці катедри існував дерев'яний костел, який збудували близько 1370 року литовські князі Корiатовичi. Вже через п'ять років на прохання польського короля Папа Григорiй XI засновує в Кам'янці дiєцезiю i костьол стає катедральним. Першим біскупом, як вважають, був домініканець Вільгельм. Будівництво кам'яного костелу пов'язують з біскупом Якубом Бучацьким (1502-1517), котрий був людиною набожною та заможною, виділяв також кошти на укріплення Кам'янецького замку. Спочатку костел був в романському стилі, відрізнявся простотою форм та мав три нави. В той час вівтар був орієнтований на захід i знаходився там, де зараз вхід до храму. До середини XVII ст. костел сформувався як тринавова, з довгим пресбітерієм, кількома ренесансними каплицями та високим притвором споруда, західний фронтон якої був вирішений у формах маньєризму. У XVIII-XIX столітті костьол реконструюється у стилі бароко і псевдоготики. Під час ремонту 1853 - 1862 рр. художник Д.Сампіні, за участю львівського художника М.Яблонського, виконав темперні фрески на стінах південної каплиці. Тоді ж з’явилися вітражі з богемського скла, підлога з теребовлянського пісковику та карарського мармуру, встановлено новий 20-регістровий орган роботи віденського майстра Гессе Найцікавіше у костелі знаходиться у каплиці Непорочного Зачаття Пресвятої Богородиці. Це - надгробок Лаури Пшездецької авторства скульптора Віктора Бродзького. Первісно його було встановлено на могилі Лаури Пшездецької в костелі Успіння Пресвятої Діви Марії в Чорному, що у віці 21 року впала з коня і померла. У 1938 році надгробок перенесли до кам'янецької катедри. Скульптурна композиція складається з ложа, на якому лежить подоба дівчини Лаури. У підніжжі монумента — розкрита книга; ліворуч ложа стоїть амур, що спостерігає сон панни. Зліва і справа від ложа на обніжжі встановлено бюсти батьків Лаури — Софії і Карла Пшездецьких. На надгробку вміщено напис: «Дівиця Лаура. Згасла в розквіті літ. Її прекрасне обличчя є...

Діючий католицький храм - пам'ятка історії культури та архітектури держави. Спорудження входить до списку Семи чудес Кам'янця-Подільського, оскільки має велике історичне та культурне значення. Костел чудово поєднує в собі елементи архітектури ренесансу, бароко і неоготики. Архітектурний ансамбль храму включає костьол, дзвіницю, тріумфальну арку і мінарет. Точна дата виникнення храму, на жаль, невідома. Кам'янець-Подільське єпископство і дієцезія були засновані на прохання польського короля Людвіка Угорського. Сталося це в 1375 році, ймовірно, в цей же час і був заснований перший кафедральний костел. Відомо, що спочатку він був дерев'яним. У 1428-1430 року був побудований корпус первинного кафедрального костьолу з вівтарем. Він знаходився на тому місці, де зараз розташований головний вхід. Каплицю Вірменської Божої Матері та капличку Пресвятої Таїнства будували протягом 1547-1563 років. До будівництва був причетний єпископ Леонадрд Слончевскій. У 1616 році сталася пожежа, після якого довелося розпочати відновлювальні роботи. В результаті, кардинально змінили дах, що вплинуло на зовнішній вигляд костелу. Протягом 1672-1699 років костел функціонував як мусульманська мечеть. З цієї причини, католицьку атрибутику прибрали, ренесансну каплицю забили камінням. А біля входу в храм турки побудували мінарет. У 1699 році Кам'янець, за умовами мирної угоди, повернули Речі Посполитій. Костел був відремонтований, але мінарет залишили на тому ж місці. Інтер'єр був прикрашений в стилі пізнього бароко. Пізніше на мінареті поставили статую Божої Матері. Статуя висотою 3,5 метра стоїть на Земній кулі і Півмісяці. Вважається, що вона благословляє місто - і край. Також з'явилася в ансамблі костелу тріумфальна арка - на честь візиту...