Spiegel — Restaurant in Khmelnytskyi Urban Hromada

Подорожуючи будь-куди я завжди намагаюся пробувати страви тієї місцевості, куди я їду. До рівня гастрономічного туризму я іще не доросла, однак локальна кухня цікавить мене не менш, ніш архітектурна та історична спадщина. У деяких регіонах з цим повний швах - на кожному куті, під кожним пеньком є суші, шаурма, "бульочка з сосіською" і т. ін., а от ресторанної кухні саме цієї місцевості або регіону немає взагалі. Але є й інша сторона медалі - де місцеві спеціалітети відшуковують, пристосовують до сучасних реалій, готують або й взагалі роблять з них місцеві гастробренди. В Хмельницькому таким рестораном є "Ресторація Шпігеля", розташована у колишньому особняку цього самого Шпігеля. Особняк нотаріуса Ісаака Шпігеля був першою цегляною будівлею в центральному районі тодішнього Проскурова. Тривалий час Ісаак жив у прибузьких єврейських кварталах. Поступово розбагатівши, Шпігель здійснив свою давню мрію і побудував на початку 1900-х років добротний цегельний будинок у стилі модерн у престижному центральному районі міста по вулиці Дворянській. Будинок зберіг криволінійні форми дверей та віконних рам, кований малюнок, який міститься на балконній огорожі. В радянські часи тут розміщувався облкниготорг, а нині − ресторан «Ресторація Шпігеля», де можна поласувати стравами подільської кухні за старими рецептами, інтерпретованими по-новому. Ресторан гріє серце і душу - тут атмосфера початку ХХ століття, на стінах фото старого Проскурова, затишно, красиво, розкішна тераса повністю закрита височенними деревами, офіціантки в симпатичних біло-рожевих сукенках, кілька зал і офігенна туалетна кімната, яка у 2020 році стала за якимось рейтингом туалетних кімнат переможцем. Я навіть не знала, що таке є:-) Але я пішла туди ласувати подільськими стравами :-) Отож, самі дивіться - один опис страв викликає нестримне бажання спробувати, навіть якщо ти тільки що поїв: фарширований короп за рецептом подільського краю (подається з грибами, раком та кремом із селери з соленим лимоном), "добрий борщ" зі щічками та крем-сиром (готується на буряковому квасі за старовинним рецептом району річки Дністер), буряк під лимонним мармеладом з крем-сиром, селянка Зіньківська, ковбаса Зіньківська, холодник з гірчичним морозивом (подається з індичкою та чипсами з кропиви) голубці з качкою та перловкою (подаються з соусом із житнього хлібу та коноплі, кремом з моркви, насінням соняшника та олією з петрушки)... А хрінові цукерки (в смислі, з хрону) або торт з кропиви! Торт з кропиви - це взагалі як? Відразу скажу, смакувало мені не все. Той же торт з кропиви смачний, але я не дуже люблю бісквіти, я люблю з кремом, щоб багато крему, щоб аж по руках текло, а кропивний торт більш сухуватий (кропива там присутня у тому плані, що вона висушена, перетерта в порох і слугує замість борошна або в компанії з ним). А от запечена молода капуста з сирним соусом та трюфельним сиром мені взагалі не зайшла. Зате хрінові цукерки дуже й дуже оригінальні! Тож коли будете в Проскурові, обов'язково навідайтеся в цей заклад! Тут є що спробувати і є чому здивуватись:-) Бо я "вообщє нє хочу уєзжать із Хмєльніцкого, із Шпігєля! Как здєсь класна ваабщє! Я прівікла здєсь, как в свайом домє кормят! Настолька всьо душевна,...

В ресторані не був, але чув і бачив, що ви тримаєте папугу! Скажіть, будь ласка, ви вважаєте це гуманним - тримати пташку в клітці, ще й одну, ще й не в себе вдома, а в ресторані, де людно, шумно, все лякає? Хто вам порадив таку безглузду та жорстоку ідею? Я досвідчений власник папуг, маю вдома монаха, він в мене цілий день на вільному вигулі по кімнаті, сидіти в клітці не може, розриває криком весь будинок. Я не уявляю, як можна цю малечу тримати в таких умовах. Я проходив повз і почув знайомі крики. Папужка некомфортно себе почуває, йому самотньо, немає чим зайнятись окрім як кричати, він хоче гуляти, щось гризти, лазити десь... Мені стало дуже жаль його. Якщо, ви не приберете папугу, я буду писати в зоозахисні організації, в поліцію, щоб ви прибрали пташку. Це не прикраса інтер'єру, це жива істота! Уявіть, що вас закрили в клітці і виставили на вітрину, і ви там одні, а навколо якісь незнайомі люди постійно ходять, страшно, все лякає, немає куди сховатись, втекти, ви не знаєте мови оточуючих істот, не знаєте як повідомити про дискомфорт окрім як кричати. І це не допомагає, всім пофіг. Я вас дуже прошу, приберіть папугу по хорошому. Віддайте чи продайте тому, хто буде ним піклуватися, хто буде сприймати його як друга, а не декор інтер'єру. Я навіть боюсь спитати, чим ви годуєте його і чи возили пташку до веторнітолога (в нашому місті немає таких спеціалістів), чи здавали аналізи (хоча б поштою). 95% заводчиків мають в своїй зграї носіїв різної інфекції. А так як пташка на вулиці, то могла ще й заразитися від інших птахів, які просто пролітали поруч. Для людей деякі пташині інфекції небезпечні, такі як орнітоз, сальмонельоз чи ще щось. А у вас ще й заклад харчування. Ну не місце папузі в ресторані і все! Дуже прошу, заберіть його звідти, по хорошому. Не...

Купилися на схвальні відгуки і високий рейтинг. Вийшли з закладу напівголодні і не задоволені. Порції невеличкі, але це і на краще, бо більшість замовлення була солена до неможливого. Про смаки не сперечаються, але наші враження відмінні від 90% відгуків тут. Телячі щічки у винному соусі - відчувається тільки смак супер соленого соусу, навіть гарнір не перебив солоності. Салат з маринованим груздями і яловичиною - жменьку руколи за 300+грн ще ніде мені не подавали. Самих власне грибів було 4 штуки і ще шт 4-5 шматочків мʼяса розміром з копійку, все це залите теж дуже соленим соусом.

Раки з кукурудзою які порадив офіціант чоловіку - це дві ложки кукурузки з банки перемішані з вершковим соусом і два рачки розміром з креветку розрізані навпіл. Не знаю який чоловік би спромігся цим втамувати голод.

Дитина обрала бульйон. До його смакових якостей питань ніби немає, але було б добре класти туди не найтонші спагеті які неможливо спіймати ложкою, а якусь дрібну вермішель що має форму і не втікає з ложки або ж домашню локшину яку хоч можна розрізати ложкою і впіймати. Довелося вилкою накручувати спагеті і їсти їх окремо і потім ложечкою пити бульйон.

З приємного - тархун був смачний і дівчинка офіціантка принесла одразу дитині мальовочку і олівці. Стилістика і атмосфера закладу теж сподобалися, але через, власне, не смачну їжу перший візит став останнім. За десертами і кавою пішли вже в інший заклад щоб не псувати...