Подорожуючи будь-куди я завжди намагаюся пробувати страви тієї місцевості, куди я їду. До рівня гастрономічного туризму я іще не доросла, однак локальна кухня цікавить мене не менш, ніш архітектурна та історична спадщина. У деяких регіонах з цим повний швах - на кожному куті, під кожним пеньком є суші, шаурма, "бульочка з сосіською" і т. ін., а от ресторанної кухні саме цієї місцевості або регіону немає взагалі. Але є й інша сторона медалі - де місцеві спеціалітети відшуковують, пристосовують до сучасних реалій, готують або й взагалі роблять з них місцеві гастробренди. В Хмельницькому таким рестораном є "Ресторація Шпігеля", розташована у колишньому особняку цього самого Шпігеля. Особняк нотаріуса Ісаака Шпігеля був першою цегляною будівлею в центральному районі тодішнього Проскурова. Тривалий час Ісаак жив у прибузьких єврейських кварталах. Поступово розбагатівши, Шпігель здійснив свою давню мрію і побудував на початку 1900-х років добротний цегельний будинок у стилі модерн у престижному центральному районі міста по вулиці Дворянській. Будинок зберіг криволінійні форми дверей та віконних рам, кований малюнок, який міститься на балконній огорожі. В радянські часи тут розміщувався облкниготорг, а нині − ресторан «Ресторація Шпігеля», де можна поласувати стравами подільської кухні за старими рецептами, інтерпретованими по-новому. Ресторан гріє серце і душу - тут атмосфера початку ХХ століття, на стінах фото старого Проскурова, затишно, красиво, розкішна тераса повністю закрита височенними деревами, офіціантки в симпатичних біло-рожевих сукенках, кілька зал і офігенна туалетна кімната, яка у 2020 році стала за якимось рейтингом туалетних кімнат переможцем. Я навіть не знала, що таке є:-) Але я пішла туди ласувати подільськими стравами :-) Отож, самі дивіться - один опис страв викликає нестримне бажання спробувати, навіть якщо ти тільки що поїв: фарширований короп за рецептом подільського краю (подається з грибами, раком та кремом із селери з соленим лимоном), "добрий борщ" зі щічками та крем-сиром (готується на буряковому квасі за старовинним рецептом району річки Дністер), буряк під лимонним мармеладом з крем-сиром, селянка Зіньківська, ковбаса Зіньківська, холодник з гірчичним морозивом (подається з індичкою та чипсами з кропиви) голубці з качкою та перловкою (подаються з соусом із житнього хлібу та коноплі, кремом з моркви, насінням соняшника та олією з петрушки)... А хрінові цукерки (в смислі, з хрону) або торт з кропиви! Торт з кропиви - це взагалі як? Відразу скажу, смакувало мені не все. Той же торт з кропиви смачний, але я не дуже люблю бісквіти, я люблю з кремом, щоб багато крему, щоб аж по руках текло, а кропивний торт більш сухуватий (кропива там присутня у тому плані, що вона висушена, перетерта в порох і слугує замість борошна або в компанії з ним). А от запечена молода капуста з сирним соусом та трюфельним сиром мені взагалі не зайшла. Зате хрінові цукерки дуже й дуже оригінальні! Тож коли будете в Проскурові, обов'язково навідайтеся в цей заклад! Тут є що спробувати і є чому здивуватись:-) Бо я "вообщє нє хочу уєзжать із Хмєльніцкого, із Шпігєля! Как здєсь класна ваабщє! Я прівікла здєсь, как в свайом домє кормят! Настолька всьо душевна, па-дамашнєму!" :-)