L'Agapè — Restaurant in Grasse

PERFECTION.

That word alone sums up our experience of Sunday lunch today at L’Agapè. So if you’re not in the mood for reading then just take it as said and get yourself there pronto!

Or read on…

So, during an unanticipated heavy rainfall in Nice, most fortunately for us, this bijou restaurant happened to be situated next door to the equally bijou apartment we rented this weekend; along the Cannes-sur-Mer sea front. After a mad 15-second dash in the wet (it really was next door) we arrived at the restaurant to a very genuine welcome from Morgan (wife of the chef Guillaume). “Would you like to choose a table?” she asked. A first. And just… wow!

After being seated at our chosen table Morgan explained the menu. At first glance I worried the choices were too few. In hindsight I realise the menu was just as perfect as everything else about this place and, as Mr H reminded me, “do a few things but do them well”. That too must surely be this chef’s philosophy.

We opted for the “discovery menu” (complemented by a bottle of my favourite Pouilly Fumé) which took us on a mini mouthwatering tasting cruise. I only wish I’d thought to stop and photograph the whole journey rather than eating my way through this utterly sublime delicious “awakening of the everything” on a rainy afternoon. Naturally I’m lying! Eating was my priority so please trust my word and be thankful of the few photos I managed to slip in during my indulgent 90 minutes of devouring the most heavenly food in a long while.

Loved absolutely everything we ate today but special mention goes to the amuse bouche, the veal sweetbreads (YUM), Royal Squab and to the best Turbot I’ve ever tasted anytime, anywhere.

Thank you Chef Guillaume and Morgan. We very much look forward to a return visit...

Dans les endroits touristiques il n'est pas rare que dans les restaurants on paye souvent plus l'emplacement que la cuisine qu'on retrouve dans notre assiette. Mais en ce beau samedi ensoleillé, sur le bord de mer de Cagnes-sur-mer, c'est une toute autre expérience qui nous attendait... Si le cadre était sublime, face à la mer, installés au frais dans une salle intimiste à la décoration élégante, nous avons vécu avec mon épouse un moment d'émerveillement gustatif qui surpasse de loin les meilleures expérience que nous avons pu expérimenter au restaurant. Le service était impeccable, aux petits soins, avec des explications claires et pleines de passion sur tout ce qui nous était présenté, des petites mises en bouches aux plats, en passant par le pain d'une boulangerie centenaire, l'huile d'olive de leurs propres Oliviers et j'en passe certainement. Un véritable amour du produit qui se manifeste également dans les assiettes. Au moment du dessert nous avons été touchés par une petite attention personnalisée pour notre anniversaire de mariage que nous avions brièvement mentionné au cours du repas. Ce sont des détails comme cela qui transforment un repas et subliment l'expérience. La carte change régulièrement donc je ne rentrerai pas en détails dans les plats qui nous ont été proposés, et j'en parlerai certainement beaucoup moins bien que la façon dont ils nous été présentés. Mais je dirai : faites confiance au chef, laissez vous porter par sa cuisine, évadez vous! Ce moment à l'Agapè à été le point culminant de notre escapade sur la côte d'Azur. Un moment hors du temps, par et pour la passion de la...

Ресторан знаходиться поруч із морем. Там небагато місць, і зазвичай я б не звернула увагу на цей ресторан. Але нам пощастило, що ми обрали саме це місце. Ми взяли меню «Découverte» — дегустаційне меню за 55 євро та обрали різні блюда і змогли спробувати практично всі страви.

Нас обслуговували дві офіціантки — дуже приємні молоді пані. Одну звали Хайді, а про ім’я іншої мені, на жаль, не спитали. Усе було професійно, душевно, з почуттям гумору. Перед початком ми отримали щедру серію «Amuse-Bouche» — компліментів від кухаря. Кожен з них був вишуканий та особливий.

Нам подали домашні крекери з чудовим маслом, потім — хліб, який виробляється родиною Grimaldi, разом з оливковою олією, яку в третьому поколінні виготовляє власник ресторану. Було ще кілька інших компліментів від кухаря, після чого почалися креативні та цікаві блюда меню.

Десерт. Я б ніколи не замовила, бо він містить усі інгредієнти, які я зазвичай не люблю — вершки, меренгу, інжир. Але коли я його скуштувала — це було несподівано смачно. Витвір кулінарного мистецтва! Що мені хотілося б змінити — це назву десерту. Він називається на честь російської балерини «Pavlova». Я не маю нічого проти балету, але не хочу бачити нічого російського ні в меню, ні в тарілці. Я б із задоволенням побачила замість цього, наприклад, ім’я Sylvie Guillem — справжньої зірки французького балету.

Наше недопите вино нам акуратно запакували у стильні чорні паперові пакети — це був ще один приємний штрих до враження про сервіс. У гастрономічному досвіді, щось може сподобатися більше, щось менше — це питання смаку. Але усе було дуже цікаво, візуально...