The Monastery of the 40 Saints (Sarandë) — Attraction in Bashkia Sarandë

До руїн монастиря "Сорока святих" вирушив із запізненням, розуміючи, що дещо не встигаю на захід сонця, який там мав би відкриватися не менш гарний, ніж на сусідній горі із Лекурсійським замком. Через сарандівські нетрі, заправки та приватний сектор йти було годину - пару кілометрів. Годину пару кілометрів уверх.

Після того, як так сяк оминув вулицю недобудованих готелів, собак, трасу із вуличними автомийками, лишилося зовсім небагато - пройтися дачними будиночками. Ну як дачними... люди там живуть, тримають кіз (знову ці кози), городину вирощують і все таке. Сутеніло.

За декілька хвилин до фінальної точки, просто посеред перехрестя вузьких вуличок, обліплених парканами одноповерхових будівель постала мечеть. Мечеть нова, сучасна, біла... Працює. Мечеть працює, а монастир "Сорока святих", на честь якого названа Саранда - ні. Його заснували десь в ті часи, що й Київ - 4-6 ст. До 20 століття він дожив у занедбаному стані, а війна його добила бомбардуваннями. Втім навіть попри це він виглядає доволі привабливо.

Але сюди рідко хто потрапляє. Всі йдуть на сусідню гору - до попсового замку Лекурсі. Від цього підходити до абсолютно безлюдного майданчику на горі із розчиненими воротами було трохи моторошно. До того ж саме сіло сонце, але ще залишалося світло, щоб зробити кілька фото.

Тут якась особлива атмосфера, і мені складно пояснити чому. Чи то від того, що ти сам на сам із 1500-річною пам'яткою, чи то від тиші та відсутності вітру, який днем раніше на сусідній горі вирував, як проклятий.

Часу залишалося мало, я зробив типу "селфі" біля дерева і пішов фотографувати склепіння. Над храмом зійшов місяць і проглядав через провалену стелю одного з коридорів монастиря (тут я зробив бомбічне фото, але викладу його трохи пізніше). Аж раптом почувся, якийсь ритмічний гуркіт, який наче наближався. Невже чиїсь кроки? Якось під сутінки не хотілося би тут когось зустріти. Поруч стоїть телекомунікаційна станція, може охоронець?

Не без хвилювань я вибіг на відкритий майданчик і зрозумів, що це звуки дискотеки на узбережжі. До неї було кілометрів зо 5, але "амфітеатр" гір Саранди доносив звук на верхівку так, ніби сидиш в партері. Перебздів. Але на звук я звертав увагу не довго і відсунув цей гуркіт міста на задній план. Удруге я перебздів, коли з іншої сторони гори з мечеті донісся азан. В такий то час...В цей час я саме досліджував щось на кшталт колодязя, хоча мабуть це були залишки якоїсь башти. Історики кажуть, тут було 40 келій і тут, над таким скаженим краєвидом жили ченці.

Відчуття тут взагалі важко із чимось порівняти. Захід сонця, ти на багатовікових руїнах на верхів’ї гори і поруч ані душі. Захоплює і водночас дійсно трохи стрьомно. “Цікаво, в албанців є якісь свої містичні істоти? Вампіри наприклад, чи щось на кшталт цього?” - розмірковував я, роздивляючись монастирський склеп, забитий по вінця сміттям.

Тільки згадав про вампірів, як з’явился кажани. Вони супроводжували мене весь шлях вниз, аж до мечеті. Кружляли навколо, спершу їх було двоє, а потім ще двоє додалося. Із мечеті саме виходили чоловіки, про щось розмовляючи, один залишався іще навколішки, про щось молячись… Я не експерт в ісламі, але вечірня молитва в неділю мене подивувала.

А місце круте. Особливо, коли...

Crazy road up the hill. Twisty, tight, rock, gravel, no railing, rock walls, 270deg turns, no signs. Google maps didn't work, got us to ~1km, dead end. We walked. OK walk on nice day (no wild dogs, just chickens everywhere). March2025 weekday, nobody there, gate open, gratis entry. Deserted. Eventually another guy showed up (drove ALL the way, somehow).

Rough stonework, arches, tiny stone rooms, holes. Definitely wear good shoes, sun protection (no benches, no chairs, no tables, no shade, no running water, no WCs). Not pretty but interesting. View is great, on nice weather day.

Not worth 200LEK entry however. Go to other hill for as-good-view, ruins, and gorgeous cafe (when open: this town is...

Cool ruins overlooking Sarandë. It’s about a 40-50 minutes walk from the heart of Sarandë the walk isn’t that pretty. You pass by a lot of car washes gas stations and overall not pretty structures. The road turns into a dirt rocky road towards the top. There was a guy at the entrance asking for 100lek per person to enter. You can even go inside some of the ruins. The flashlight on your phone will work good enough to see what’s around. The views are the best part. Make sure to go...