Literary-Memorial Museum of Taras Shevchenko — Attraction in Kyiv

Музей є філією Національного музею Тараса Шевченка. Будинок був споруджений у 1835 році. Ця невелика садиба загубилася серед 3-5 поверхових будинків, які формують обличчя центру нашої столиці. У цегляному напівпідвалі облаштована каса та гардероб, де вас просять залишити верхній одяг та громіздкі речі. Усім відвідувачам видають бахіли.

У столах під склом експонуються факсимільні видання рукописних збірок та листів, вирізки з щоденників, оригінальні примірники першого та другого прижиттєвого видання Кобзаря, перший буквар для недільних шкіл, відбиток печатки Кирило-Мефодіївського братства та багато ін.

На стінах музею відвідувачі мають змогу побачити гравюри, літографії, офорти, картини Михайла Сажина намальовані акварелю та роботи інших видатних художників на шевченківську тематику. За моїми підрахунками тільки у двох кімнатах представлені оригінали картин Шевченка, серед них наприклад "Вірсавія" 1860 р. та останній автопортрет. Більшість з тутешніх картин є копіями його відомих робіт.

Серед автентичний елементів одягу поета - солдатська сорочка, яку носив Шевченко під час перебування на засланні, а також легкий парусиновий костюм у якому ходив Шевченко вулицями "садами повитого" Києва.

Вхід до кімнати, яка належала Тарасові Григоровичу, перегороджений стрічкою. Це маленьке прохідне приміщення було відтворено за спогадами сучасників. Тут привертає увагу робочий стіл поета, на якому представлені унікальні експонати: зокрема люлька подарована М. Костомаровим.

Я не замовляла екскурсію, тож більшість інформації отримала з табличок з підписами до експонатів, а також завдяки одній працівниці музею, яка, побачивши, що я щось занотовую люб'язно додавала коментарі майже до кожного експонату.

З вищезгаданих табличок я дізналася, що під час Другої світової деякі екземпляри були вивезені німецькими окупантами і знайдені солдатом Радянської Армії. Інші речі вдалося зберегти завдяки небайдужим працівникам: 1943 року тодішній директор музею Терещенко вивіз їх до США, і лише у 2006 через УВАН вони були повернені до України.

Також є декілька картин Василя Кричевського. На них він зобразив будинок-музей до доби 1838 року, таким чином відвідувачі можуть побачити як саме виглядали кімнати у той період, коли тут перебував Тарас Григорович. За його ескізами також виконані деякі втрачені предмети інтер'єру, наприклад книжкова шафа з періодичними виданнями та книжками, які читав Шевченко та його друзі.

В одній з кімнат мою увагу привернули художні дещиці майстра - оригінальне малярське та гравірувальне приладдя, приміром скринька з італійськими олівцями, міхурці з фарбою.

Підписи з тих самих табличок кажуть про те, що Шевченко не тільки писав власні картини, а й робив копії з творів відомих художників, відтворюючи та наслідуючи їх складні техніки.

Варто відмітити, що незважаючи на свою невелику площу, музей досить відвідуваний. Під час мого візиту тут проходили екскурсії для 2 груп школярів, а також блукав хлопець іноземець у супроводі дівчини українки.

Вузькі деревяни сходи ведуть на гору, до мансарди. Тут Шевченко і Сажин обладнали свою художню майстерню. В кімнаті - копія мольберту поета, на ньому - зімітований навмисне незавершений портрет дітей Рєпіна, дзеркало для автопортретів, та навіть копія канапи з Петербурзької майстерні. Наприкінці огляду відвідувачам пропонують оглянути так званий садок, але зважаючи на його розміри це радше просто прилегла територія. Тут росте кущ калини, навколо високий дерев'яний паркан, а далі серце галасливої столиці в якій ховається цей клаптик української душі.

P.S. Цей музей слугує яскавим прикладом того, як сильно українці цінують Шевченка. Лише уявіть, старенький будинок, у якому поет провів трохи більше року оберігають, як культурну пам'ятку, навіть провулок названо на його честь. Я маю на увазі, що клапоть землі (земельна ділянка) на кшталт цієї у самому центрі столиці коштує шалених грошей і великим холдингами нічого не варто зрівняти цю побудову з землею, а замість неї звести якийсь бізнес-центр або елітну...

What's the best place to find out how did Kyiv look like before the end of 19th century? Go to the late 19th century authentic house right in the modern city center. There's a few options in such case. This is not only historic building it's also a place of a long stay of the famous Ukrainian writer Taras Shevchenko. His workshop was here, his living room was here and his personal belongings are still in this place. If you want to brake the common stereotypes about this person you definitely want to visit this place.

The price for adult entrance ticket is 45 UAH (March 2020) The place is cash only, no bank...

Я взагалі не дуже люблю музеї. Хіба якісь античні. Але тут було дуже дуже дуже цікаво 🙂 Особливо дізнатись про персону за межами "народився, творив, страждав, поховали". Екскурсоводу вдалося донести до нас інформацію про Шевченка з різних сторін. Про його талант до писання картин. Про цікаві техніки малювання. Там збереглись інструменти, якими Шевченко творив. Копії його альбомів-заготовок, його почерку. Деякий його одяг. Розказували з ким він дружив, тусив, з ким орендував кімнату, у кого був закоханий / де познайомились / до кого сватався, чого прагнув, скільки заробляв. Коротше, він далеко не бідний і сумний дід з вусами 🙂 Та і про старий Київ було також цікаво дізнатись, в музеї є малюнки і карти. Зрештою, я відсотків 90 інформації не знала. Всі, хто буде знайомий приїжджати - всіх буду відправляти у ваш музей. P.S.: думаю без екскурсії дивитись в рази менш цікаво (і навіть не знаю чи є сенс), тому дуже раджу брати екскурсію. P.S.2: Не соромтесь задавати всі питання, які виникають. На них радо...