Bohdan Khmelnytsky Monument — Attraction in Kyiv

Лучший в Украине конный памятник с художественной, ни с исторической точки зрения (а теперь и единственный, после того как вандалы отпилили ногу у коня памятника Щорсу). Статуя отлита в 1879 году на петербургском заводе. Установлен в 1888 году с надписями на постаменте: «Волим под царя восточного, православного» и «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия». В 2005 году, рядом с оградой памятника кто то установил булыжник с надписью в память какого то гетмана Ющенко. Камень то пропадал, то опять появлялся на площади. Верно говорит мудрая украинская пословица «Где два украинца, там три гетмана»... А вот, что пишет инициатор установки памятника - профессор Киевского университета Николай Костомаров: "Оказывается, что русская народность не едина; их две, а кто знает, может быть их откроется и более, и тем не менее оне — русския… Очень может быть, что я во многом ошибся, представляя такия понятия о различии двух русских народностей, составившияся из наблюдений над историей и настоящей их жизнию. Дело других будет обличить меня и исправить. Но разумея таким образом это различие, я думаю, что задачею вашей Основы будет: выразить в литературе то влияние, какое должны иметь на общее наше образование своеобразные признаки южнорусской народности. Это влияние должно не разрушать, а дополнять и умерять то коренное начало великорусское, которое ведет к сплочению, к слитию, к строгой государственной и общинной форме, поглощающей личность, и стремление к практической деятельности, впадающей в материальность, лишенную поэзии. Южнорусский элемент должен давать нашей общей жизни растворяющее, оживляющее, одухотворяющее начало. Южнорусское племя, в прошедшей истории, доказало неспособность свою к государственной жизни. Оно справедливо должно было уступить именно великорусскому, примкнуть к нему, когда задачею общей русской истории было составление государства. Но государственная жизнь сформировалась, развилась и окрепла. Теперь естественно, если народность с другим противоположным основанием и характером вступит в сферу самобытнаго развития и окажет воздействие на...

Па́м'ятник Богда́нові Хмельни́цькому в Ки́єві — пам'ятка мистецтва ХІХ століття, один із символів Києва. Урочисто відкритий 11 (23) липня 1888 року на Софійській площі в рамках святкування 900-річчя Хрещення Русі.Ідея створення пам'ятника виникла серед громадськості з ініціативи історика, професора Київського університетуМиколи Костомарова у 1840-х роках. Після отримання дозволу царського уряду у 1860 було створено комітет на чолі з Михайлом Юзефовичем — професоромІмператорського університету св. Володимира, головою Київської археографічної комісії, теоретиком «великодержавного» руху в Україні та відомим українофобом. За такого керівництва перший проект пам'ятника, створений скульптором Михайлом Микешиним, був відверто шовіністичний — кінь Богдана Хмельницького скидав польського шляхтича, єврея-орендаря та єзуїта зі скелі, перед якою малорос, червонорос, білорус та великорос слухали пісню сліпого кобзаря. Барельєфи п'єдесталу зображували битву під Збаражем, Переяславську раду та сцену в'їзду козацького війська на чолі з Хмельницьким у Київ[2].Міська легенда розповідає, що коли монумент вже зайняв своє місце, виявилося, що кінь дуже неввічливо повернутий хвостом до Михайлівського Золотоверхого собору. Тому постамент начебто було розвернуто, і гетьманськабулава, яка, за задумом, повинна була загрожувати Польщі, виявилася спрямованою кудись у бік Швеції[5]. А от на Москву, всупереч іншій поширеній легенді, Богдан не вказував ніколи. Про московську орієнтацію пам'ятника нагадували хіба що плити з написами на постаменті: «Волим под царя восточного, православного» і «Богдану Хмельницкому единая неделимая Россия». У 1919 і 1924 роках їх було замінено на «Богдан Хмельницький. 1888». Цей напис можна...

Найвідоміший пам'ятник столиці. Його відкриття відбулося в липні 1888 року. Ця подія була приурочена до 900 річниці хрещення Русі.

Пам'ятник встановили на Софійській площі, якраз там і зустрічало населення Богдана Хмельницького з військом після перемоги над польською шляхтою. Але його установці передувало багато часу, суперечок і розбіжностей. Ідею створення пам'ятника озвучив ще в 1840 році історик і професор Микола Костомаров. Коли було отримано дозвіл від уряду, то було створено спеціальний комітет для розробки проекту.

У 1970 році почали збирати кошти для монумента. За цей час концепція пам'ятника змінювалася кілька разів, у результаті було вирішено залишити тільки гетьмана на коні.

У 1879 році в Петербурзі статую відлили з 26,5 тон металу. Після доставки постаменту до Києва, він ще кілька років пролежав невстановленим, так як були суперечки з приводу місця його спорудження. Коли вже пам'ятник поставили, помітили, що він повернутий задньою частиною до Михайлівського Золотоверхого собору. Тоді його розвернули, і в підсумку булава Хмельницького вже не була спрямована на Польщу, як замислювалося спочатку, а вказувала кудись у бік Швеції. Існують і інші чутки, що Хмельницький погрожує в бік Москви, але експерти стверджують, що такого ніколи не було. Окрім пам'ятника був створений ще й постамент зі словами про неподільну Росію, але пізніше його замінили. Тепер там можна побачити напис: «Богдан Хмельницький. 1888». Сам пам'ятник виготовлений з ретельно опрацьованими найдрібнішими деталями, що показують мужній образ...