The Monument Of Panteleymon The Persian Cat — Attraction in Kyiv

пам'ятник перському  коту  Пантелеймону у Києві, відкритий 1998 року в  Золотоворітському сквері, навпроти ресторану «Пантагрюель», де мешкав кіт. Встановлено на добровільні пожертви киян у пам'ять про тварину, що загинула під час пожежі у ресторані. Нині — один із найвідоміших і найпопулярніших пам'ятників міста. У середині 1990-х рр. у Маргарити Січкар та Сергія Гусовського, відомого київського ресторатора та власника ресторану «Пантагрюель», що розташований біля Золотих воріт, навпроти місця, де нині міститься пам'ятник тварині, виникла ідея завести при ресторані кота, що став би особливістю закладу. Таким чином вже незабаром у ресторані з'явився сірий  кіт-перс Пантюша, що здобув надзвичайну популярність серед відвідувачів закладу та мешканців міста. Але одного разу у ресторані трапилася пожежа і тварина задихнулася від диму. Після цього розчулені постійні клієнти почали перераховувати гроші на відновлення ресторану. Також було вирішено замовити та встановити пам'ятник вірному коту.

Зрештою, бронзового кота встановили навпроти входу до ресторану у 1998 році. Автором пам'ятника став скульптор Богдан Мазур. У первинному вигляді на постаменті поруч із котом була пташка, але її часто спилювали охочі до сувенірів туристи, тож згодом кота лишили на самоті. Через своєрідність пам'ятника, його часто порівнюють із всесвітньо відомим пам'ятником единбурзькому собаці Боббі, що після смерті свого хазяїна жив на його могилі до кінця своїх днів

Із часом навколо кота Пантелеймона у Києві виникло чимало міських легенд. Найвідомішими з них є три. Перша розповідає про Пантюшу як про кота-рятівника. Начебто у ніч, коли сталася пожежа, у приміщенні ресторану були люди і вірна тварина попередила їх про лихо, але сама не вижила. Друга легенда оповідає, ніби Пантелеймон був улюбленцем якогось бізнесмена, і коли кіт помер, багатій за власний кошт встановив йому пам'ятник посеред центру міста. Третя історія стверджує, що насправді пам'ятник коту Пантелеймону — це пам'ятник Бегемоту — знаменитому коту з роману Михайла Булгакова «Майстер і Маргарита». Пов'язують з котом і містичні речі: зокрема серед киян існує повір'я, що бажання обов'язково збудеться, якщо потриматися за хвіст кота...

В середине 1990-х у Маргариты Сичкарь, киевского ресторатора и директора ресторана «Пантагрюэль», который находится возле Золотых Ворот, появилась идея завести при ресторане кота, который должен был стать особенностью заведения.[1] Таким образом в ресторане появился серый персидский кот Пантюша[2], снискавший чрезвычайную популярность среди посетителей заведения и жителей города. Животное погибло во время пожара, который произошёл в ресторане. После этого постоянные посетители начали перечислять деньги на ремонт и восстановление ресторана, за эти же деньги было решено установить памятник и коту.[3]

Изначально возле скульптуры кота также стояла маленькая бронзовая птичка, которую постоянно спиливали вандалы, сейчас кот стоит на постаменте один.

Благодаря своеобразности памятника, его часто сравнивают со всемирно известным памятником эдинбургскому псу Бобби, который после смерти своего хозяина жил на его могиле до...

Хто б міг подумати, що досить буденна сульптура буде так красиво розписана історією і розрекламована відвідувачами?

В результаті до цієї скульптури дійсно цікаве та саме ніжне ставлення, і вона є черговою візитною карткою Києва.

Історія правда сумна, але котик тепер в основному дарує дітлахам справжні враження та створює неймовірну атмосферу!

У Києві по всьому місту дуже багато різних скульптур, в тому числі і котів. Мені дуже приємно, коли йдеш пішки від однієї пам'ятки до іншої і раптом зустрічаєш, наприклад, незвичайну скульптуру за всіма параметрами.

Ось і сам вже давно не дитина, але, прийшов, погладив котика, почухав його за вушком, загадав бажання і настрій став ще краще)

PS: До речі, в той день успішно заключив важливий для фірми договір, який приніс значні дивіденди та вливання коштів і ось уже минув рік, наших дружніх стосунків зі столичними...