St. Paraskeva Church — Attraction in Lviv Urban Hromada

Я не можу зравнювати всі храми в у львові по різному для мене особисто кожен храм є святим місцем де би я не була кожен храм має в собі особливу точку інтересу так як і кожна людина тоже має свою точку інтересу для мене особисто и духовно є кожна літургія і служба божа в храмі в якому би ти не була храмі однакова на рівні кожен храм має свою духовну релігійну особистість і кожен храм господній є для мене особливим домом господнім де ти можешь провести с господом своє найдоскональний час свого найдорожчого часу поділитися з ним з тим що тебе особисто тривожить в думках своїх в свому розумі попросити прощення може в чомусь що ти з робив в господа і Суса Христа так в молитвах і покаятись так же само перед Богом за свої вчинкитак як кожна є людина не без гріха і не є свята кожна людина має в житі який особливий свій гріх перед кимось чи перед чимось вот і кожна людина яка є віруюча духовно літургійного походження з хрещенням вона вірить в церкву і в свою віру то вона тоді ні за яких обставин зовсім не проміняє і не зрівняє і не порівняє свою віру вона не дивлячись ні на що яка там є церква з греко католицька чи православна церква вона піде до тої церкви до тої віри якою вона була по хрещена як що вона була по хрещена в православній вірі то вона має завжди триматися тільки православної сторони і сторони тільки православних церков так як вона була тільки в ті вірі по хрещена і тим же христом православним хрещена і благословенна духовно і має йти по життю до свого самого кінця своїх днів своєю духовною господньою вірую ні при яких обставинах ні в якому разі не міняти свою віру не дай бог як що би ти поміняла би свою віру перед Богом все тоді ти є проклята людина ти саму себе тоді передала в рукі сущому д яволу а не господу богу то тоді ні якої ціни в тобі зовсім не має в загалі так же само і віра греко католицька тоже само має людина ходити до тої церкви як що вона з народження була хрещена хрестом в церкві віри греко католицької церкви так же само вона має іти по свому життю тільки в ту церкву греко католицькку якою вона із дитинства була по хрещена греко католицькій церкві і ніприякіх обставинах вона також не має право змінювати свій хрест яким вона була по хрещина вона також тільки має іти по житю тільки вгреку католицьку церкву і не міняти їх зовсім вона має так же само іти по життю тільки до тої віри в якій вірі вона була охрещена ну не дай бог вона змінить свою віру то вона сама себе згнобить і віддасть себе не господу в руки а вона віддасть тоді себе врукі сущому д яволу вона себе тоді сама погубить і погубить сама свою віру перед господом Богом так вот в чому тоді заключається момент для мене особисто з точки вибору для мого же розвитку для церков знайте для мене не має ні якого вибору між церквами зовсім для мене всі церкви в місті Львові совершенно є однаковими і доховними також сама не дивлячись на то що я ніякого зовсім права не маю рівняти церкви зовсім то таке же само що бити взяла порівняла бога з кимось то є дуже великий гріх перед Богом до якого ти ходиш вєго не Бесний дім і до нього молишся до самого господа бога і віруєш в нього одного єдиного і неповторимого єдино сущого рожденого і неймовірного нашого господа бога Ісуса Христа так що для мене всі церкви є нарівні одинакові і по-своєму красиві так як бог один є його ти не з чим зовсім незрівняєшь і ти в церквах молишся до одного і того же самого бога Ісуса Христа так як зовсім господа бога зовсім не буває різних він всього лиш є один неповторимий для нас для на роду людського так же і само є церкви на рівні одинакові то є тільки духовно різні по назвах всього лиш а так для мене вони є на рівні одинакові де би я не була в якій церкві я там суто прихожу щоб помолитися розділити свою духовну молитву з Богом на богу служіння з войіми вчинксми якими мене оточують перед Богом і перед самої себе в першу же очеріть а не прихожу і не хожу по місту і нерівняю церкви яка ліпша а яка не ліпша яка під ходить мені а яка не підходить мені ні такого зовсім ні коли в мене не було і ніколи такого зовсім в мене ніколи не буде так як для мене є віра одна...

Один з небагатьох княжих храмів, що залишився у місті. Початок будівництва археологи датують ХІІІ ст. Храм перебудований істотно після пожежі 1623 року. На стіні є пямятна таблиця про завершення будови 15 серпня 1644 року. Кілька разів пошкоджена, церква була реставрована у 1870, 1886 і 1908 роках, поєднує в собі елементи готики і пізнього ренесансу. У 1908 році під час перебудови за проектом Міхала Лужецького, замість шатрового завершення церква отримала струнку баню із ліхтарем і наріжними вежечками.Під час цієї перебудови на вежі планувалось встановлення годинника. Цей задум однак не реалізовано. Близько 1873–1876 років біля церкви була збудована нова плебанія у «аркадовому стилі» за проектом Юліуша Гохберґера. Нині це будинок № 2 по вулиці Гайдамацькій. У 1996–1999 роках поруч збудована дзвіниця за проектом Володимира Швеця. Найбільша цінність церкви — шедевр львівських малярів і різьбарів середини XVI або першої половини XVII століття — п'ятирядний ренесансовий іконостас із доданим 1870 року шостим рядом (усього 70 ікон) та бароковими царськими вратами, завершеними Розп'яттям із фігурами по боках. Найпишніша частина іконостасу — портал із гарним архівольтом — іконою Христа-архієрея, по обох боках ряд апостолів на позолочених із витисненим орнаментом дошках. На найвищому ряді фігури Святих православної церкви у прозорорізьблених медальйонових рамах. Найнижчий (доданий) ряд пензля Антонія Качмарського — фігури Святих Кирила і Мефодія, Ольги і Володимира, Івана Золотоустого і Святого Миколая. Цінні також ікони на вівтарях...

Недалеко от северного склона Замковой горы,в районе "Подзамче", расположен один из самых старых храмов Львова - церковь Святой Параскевы Пятницы. На месте нынешней церкви уже на рубеже 13 и 14 века находился каменный храм. Дожившее до наших дней строение было возведено в 1640-х годах на основе остатков каменной церкви, разрушенной пожаром в 1623 году. Церковь, построенную в середине 17 века, неоднократно ремонтировали и перестраивали, но, тем не менее, храм до наших дней дошёл, сохранив свои главные архитектурные черты. Если внешний образ церкви создавал ощущение сурового строения, то интерьер храма этих черт лишён. По нарядности и роскоши внутреннего оформления храм считался самым величественным из всех...