Ukrainian Institute of America — Attraction in New York

The Ukrainian Institute Of America (UIA) is a leading and renowned institution dedicated on featuring and promoting the art and literature of Ukraine and the Ukrainian diaspora. In recent times, the UIA has been featuring vivid art, film screenings and educational programs on the Russo-Ukrainian War, and the tremendous plight and resistance of the Ukrainian people.

The UIA is currently based in the Harry F. Sinclair House, a mansion located on the Upper East Side Of Manhattan. Built between 1897 and 1899, and designed by prominent architect, Cass P Gilbert, the mansion once served as the private residence, albeit in a successive fashion, of New York businessmen Isaac Fletcher, Harry F. Sinclair & and the Stuvyesant family descendants.

It contains 27 rooms and has been regarded as one of the finest French Renaissance mansions. Due to its distinctive architectural design, impressive size and its rich history, the Harry F. Sinclair House was added to the National Register Of Historic Places and was designated a U.S. National Historic Landmark!!!

In August of 2023, I brought and treated myself and my wife for a visit to the UIA and we were immediately captivated by their sheer size and beauty of this magnificent mansion. When exploring the museum, both my wife and I were quite impressed with the eclectic Ukrainian art pieces, and the video footage that vividly captures the lives of Ukrainians during the war. Our favorite exhibits were the Vasyl Diadyniuk: Historical Portraits & Nellie Fedchun: A Tribute to Significant Form.

Both my wife and I very much enjoyed our time at the UIA. If you admire learning and viewing art and literature, then we definitely encourage you to visit this superb attraction.

Prior to stopping by at the UIA, we recommend that you visit the institute’s website to look up their opening hours. The institute is open to the public on a limited basis and the website will feature what days and hours they are accessible.

On a side note, my wife and I very much support the Ukrainian people and hope and pray that the Russian Ukrainian War will come to a swift...

Цікавий будинок, доброзичливий персонал

Джус Володимир (Вільям) — промисловець, винахідник, меценат. Народився 5 січня 1895 р. у с. Чернихівці на Галичині (нині — територія Збаразького району Тернопільської області). У 1914 р. разом із батьками емігрував до США й оселився у Вест-Айсліпі, поблизу Нью-Йорка. Ще замолоду Володимир (який взяв собі друге ім’я — Вільям) проявив виняткові здібності в технічних галузях знань і, хоча не одержав диплома про вищу освіту, постійно цікавився науковими досягненнями в техніці — особливо його увагу привернула авіапромисловість. В. Джус почав працювати над простим, але дуже важливим елементом удосконалення механізму замка до капота літаків. Необхідно було врахувати фактор протидії вібрації та водночас посилити витривалість механізму з огляду на високий рівень навантаження. Винахідник став автором замка-закріплювача, названого «Джус Фестенер», запатентував винахід і розпочав власний бізнес (спершу облаштувавши майстерню у невеличкому гаражі). Це відкриття з часом зробило В. Джуса відомим і почало приносити стабільний прибуток — уже в 1933 р. Вільям спромігся профінансувати будівництво власної фабрики — «Джус Фестенер Коінк». На перші вільні гроші він почав відкривати бібліотеки, школи, а також музей для української громади у Вест-Айсліпі, приділяв велику увагу професійній освіті працівників. Новаційна аерографічна продукція підприємств винахідника почала надходити на експортний європейський ринок вже в 1935 р., а через три роки Володимир Джус побудував фабрики у Великобританії та Франції. Під час Другої світової війни замок-закріплювач почали масово застосовувати у військовій техніці США. У той час промисловець провадить активну благодійну діяльність: його підприємства фінансують роботу Міжнародного комітету Червоного Хреста. Мецената також турбувало життя української діаспори на Заході. Він поставив собі за мету зберегти історичне коріння, культуру рідного народу, мову та мати змогу впливати на державні інституції, що було втілено у конкретному плані: одразу після завершення Другої світової війни Володимир Джус почав готувати відкриття українського центру, який би задовольнив наукові, культурні й інформаційні потреби українців усіх регіонів Північної Америки. Так з’явився проект створення спеціалізованого інституту. Винахідник особисто звернувся до 20 відомих українських родин-емігрантів у США з пропозицією стати фундаторами нової установи. 3 травня 1948 р. у Вест-Айсліпі (штат Нью-Йорк) було зареєстровано Український інститут Америки (УІА), а Володимира Джуса обрали його першим президентом. У статуті УІА було чітко визначено напрями його роботи: розповсюджувати, підтримувати і поширювати всілякі прояви української політичної та культурної діяльності шляхом влаштування і підтримки громадських зібрань, тематичних обговорень та професійних доповідей, наукових конференцій і симпозіумів, різноманітних освітніх заходів, мистецьких виставок, концертів, театральних вистав, літературних вечорів, а також зміцнювати зв’язки з інтелектуальними колами американського світу, сприяти вихованню молодого покоління українських науковців, винахідників та інших творчих сил у формі різних заохочень і стипендій, допомагати емігрантам з України пристосовуватися до умов американського життя. У 1955 р. Володимир Джус надав фінансову дотацію на придбання одного з історичних будинків у Нью-Йорку на П’ятій авеню. Ця будівля — архітектурна пам’ятка, зведена у 1898 р. видатним архітектором Чарльзом Гілбертом у стилі еклектичного ренесансу, — стала центром життя української діаспори. Змінивши свою адресу, Український інститут Америки спільно з іншими важливими установами (Українською вільною академією наук, відділеннями славістики багатьох університетів, редакціями радіостанцій «Свобода» та «Голос Америки») долучився до політичної ескалації «холодної війни», своєю діяльністю підвищуючи міжнародний авторитет України. Винахідник продовжував надавати підтримку своїм співвітчизникам-емігрантам — мешканцям Вест-Айсліпа, поглиблював зв’язки між культурними осередками України в Америці, до...

The Ukrainian Institute of America, Inc. es una organización sin fines de lucro dedicada a promover el arte, la música y la literatura de Ucrania y la diáspora ucraniana. Funciona como centro para la comunidad ucraniano-estadounidense y como la “Ventana de Estados Unidos a Ucrania”, organizando exhibiciones de arte, conciertos, proyecciones de películas, lecturas de poesía, veladas literarias, programas para niños, conferencias, simposios y programas educativos completos, todos abiertos al público.

La Casa de Harry F. Sinclair, también llamada Casa de Isaac D. Fletcher, es una mansión en la esquina sureste de Calle 79 y la Quinta Avenida en el Upper East Side de Manhattan en el estado de Nueva York. Fue diseñada en estilo château por C. P. H. Gilbert. Conserva en gran parte su diseño original, tiene 27 habitaciones en seis pisos y una superficie de 1900 m².

Isaac D. Fletcher, industrial y coleccionista de arte, había contratado al arquitecto C. P. H. Gilbert para diseñar la Casa Sinclair a fines de 1897. La casa fue construida en la "cuadra Cook" entre la Quinta Avenida, la Avenida Madison y las calles 78 y 79. El bloque había recibido el sobrenombre de Henry H. Cook, que era dueño de todo el bloque y solo vendía lotes con la condición de que se utilizaran como vivienda privada a perpetuidad. La construcción la hizo el albañil Harvey Murdock y se completó en 1899 a un costo total de 200 000 dólares (unos 5 760 741 dólares de 2020). La Casa Fletcher, como se la conocía originalmente, era una de varias residencias ornamentadas en el lado sur de la calle 79, que no había sido desarrollada hasta finales del siglo XIX. Satisfecho con el diseño, Fletcher encargó una pintura de su residencia a Jean-François Raffaëlli.

Fletcher murió en la casa en 1917. Legó la propiedad y su colección de arte al Museo Metropolitano de Arte. El Met vendió la casa el año siguiente al magnate petrolero Harry F. Sinclair, quien había fundado Sinclair Oil en 1916 y recientemente trasladó su sede a Nueva York desde Oklahoma. En el momento de la venta, la casa fue descrita en el Registro y Guía de Bienes Raíces como "una de las mejores de la avenida". Sinclair residió en la casa durante su participación en el escándalo Teapot Dome de 1922, que resultó en su condena a seis meses de prisión por desacato al tribunal.

Sinclair les vendió la casa en 1930 a Augustus Jr. y Anne van Horne Stuyvesant, los últimos descendientes directos de Peter Stuyvesant, el último gobernador holandés de Nueva Holanda. Los hermanos vivieron tranquilamente en la mansión y murieron dentro de sus muros; Anne murió allí en 1938, al igual que Augustus Jr. en 1953. En sus últimos años, Augustus Jr., su mayordomo y su lacayo eran los únicos...