Традиційно на території лікарень будують церкви. Не став виключенням і медичний заклад на Кловському плато. У 1893 році неподалік від медичних корпусів освятили місце для будівництва церкви на честь святителя Михаїла. Роботи профінансував почесний громадянин Києва, меценат Михайло Дегтерьов.
Проект релігійної споруди розробив Володимир Ніколаєв. Храм мав міцні стіни товщиною більше 2 метрів, паркетну підлогу, широкі гранітні сходи перед входом. Михайлівська церква була трьох престольною: головний престол був присвячений святителю Михаїлу, ще один на честь святого Олександра Невського, і святих Захарія та Єлизавети.
У 1895 році храм освятили. Його старостою був безпосередньо Михайло Дегтерьов. Його поховали в сімейній усипальниці на церковній території. В 1901 році вдова Єлизавета Дегтерьова профінансувала перебудову релігійної споруди. З західної сторони з’явилась симетрична прибудова, пізніше – дзвіниця. Дерев’яні підлогові балки замінили на металеві. Вже наступного року після закінчення реконструкції вдова померла. Вона похована також на території храму.
Свято-Михайлівська церква була не тільки релігійною спорудою, але й суспільним центром. При ній працювала благодійна організація, що допомагала хворим та нужденним.
З настанням більшовицького режиму для храму настали важкі часи. Його спершу пограбували. А в 1930 році на Великдень її майже повністю знищили. Такий от подарунок зробили собі комуністи Печерського району. Від будівлі залишились лише фундамент та цоколь. В трапезній та церковній конторі розмістили партком лікарні.
Поновилося богослужіння 17 грудня 1995 року, у день пам'яті Великомучениці Варвари в уцілілому приміщенні колишньої трапезної. В 1998 році був наданий дозвіл на розкопки зруйнованого храму. Під час розкопок знайшли багато церковних святинь: лампади, металевий хрест, віконні ґрати та інше. В лівій прибудові відкопали сходи, які через три дні праці привели до усипальниці М. Дегтярьова. Усипальниця збереглася в первозданному вигляді. Одразу ж відслужили панахиду. Згодом навпроти колишньої дзвіниці знайшли три фрагменти дзвону: частина вушка, та дві частини від дзвону загальною вагою понад 11 кг. Першу літургію відслужили у світлу п'ятницю, 16 квітня 1999 року на свято Живоносне Джерело.
У 2000 році почалося відновлення храму, а вже 2002 року Предстоятелем УПЦ , освячені хрести на куполи відновленого храму. Нині Свято-Михайлівський храм — це типовий православний храм, але з строгішим статутом, ніж в інших парафіях. Тут щоденно звершується Божественна літургія і два молебні. Служба проходить у пристосованому дерев'яному храмі, а також в новому приміщенні, відбудованому на руїнах колишнього храму, який є повною копією зруйнованого. При храмі працює центр православної книги, трапезна.
Свято-Михайлівський храм належить до...
Read moreСвятитель Феофан Затворник. Мысли на каждый день года
Свт. Феофан (Говоров), Затворник Вышенский (Кол. 4, 2-9; Лк. 9, 49-56). Как относиться к неверам, неисповедующим Господа? Так же как Господь отнесся к непринявшей Его веси. Юная ревность, являющая много жару, хотела бы огонь низвести на них с неба, но ее сдерживает Сам Господь: "не знаете, какого вы духа". . . Господь Спаситель, в принятии Которого состоит и самое спасение, ничего не сделал непринявшим Его, но, минуя их, пошел в другую весь, предоставив их самим себе. Так и ныне надобно: пусть неверы идут своею дорогою, а верующие своею. Есть Бог, Который всех разберет в свое время. О них жалеть и молиться надобно; надо желать, чтобы они познали истину и изыскивать случаи намекнуть им о ней, а когда гласно станут нападать на истину, дать им отпор любовный, но вразумительный...
Read moreThe church is quite inspirational, but please, don’t take the water from here, I was getting very aggressive and lazy every time I drank it. And don’t fall in love with the priest on the photo below - he is married (я тебе люблю, моє сонечко). By the way, the best person in this place. Також не раджу в черзі на сповідь сідати на їхні стільчики та не брати іконки від монахинь/сестер милосердя храму, які вони вам безкоштовно приносять (взяла раз на свою голову, потім зʼявилося величезне бажання матюкатися - мабуть, їм подобається опускати людей до свого рівня невихованості. Поки не викинула, доти й злою ходила, наче на взводі постійно). Що стосується сестринства милосердя загалом, то це прекрасний засіб в руках наставника храму «цигана» Романа Барановського для розбудовування мережі...
Read more