Gorodetsky House — Attraction in Kyiv

Об истории и художественных особенностях творения Городецкого сказано немало. Но широкой публике практически неизвестна экономическая сторона вопроса. А ведь именно при постройке этого дома Владислав Владиславович проявил себя не только как талантливый архитектор, но и как первоклассный бизнесмен, не потративший ни копейки на осуществление своего проекта. Считалось, что этот узкий, на крутом откосе, участок бывшей усадьбы Меринга не представляет ценности для строительства. И все равно, пока строительная лихорадка набирала обороты, цена на землю была достаточно высока. Городецкий дождался падения стоимости, и только 1 февраля 1901 года приобрел участок. А так как покупал он землю у Киевского акционерного домостроительного общества (в сокращении – КАДО), с которым плодотворно сотрудничал (не зря одна из улиц, построенных КАДО, теперь названа в честь Городецкого), т.е. у "своих", то смог договориться, чтобы купчая была оформлена сейчас, а рассчитывался он только после постройки дома, когда тот начнет приносить прибыль. После оформления купчей, Городецкий тут же взял кредит под залог только что приобретенного участка, опять-таки у "своих" – кредитором выступило Киевское кредитное общество, председателем которого был друг Городецкого архитектор Георгий Павлович Шлейфер (также являвшийся директором КАДО). Затем, заложив первый этаж, Владислав Владиславович взял кредит на второй, а заложив второй – на третий… По этой схеме он возвел все шесть этажей и крышу за один строительный сезон — с весны до осени 1901-го. К строительству дома Городецкий привлек своего партнера и друга – инженера Антона Страуса – изобретателя эффективной для своего времени технологии устройства набивных бетонных и железобетонных свай. Партнеры уже имели опыт строительства зданий на сваях. Так был возведен Николаевский костел на Большой Васильковской. Здесь же из-за перепада рельефа Страус предложил соорудить специальный ступенчатый фундамент: свайный с одной стороны и ленточный с другой (Об ошибочности подобного решения тогда никто не догадывался: в 1990-х дом раскололся на стыке двух фундаментов, щель достигла 45 см). Как уже говорилось, к осени 1901 года дом был построен. Но набирающий обороты экономический кризис оставлял очень мало шансов на окупаемость проекта. В этой ситуации Городецкий понял, что его детище должно кардинально отличаться от других зданий, чтобы арендатор выбрал именно его. Вот и возникла идея украсить фасады дивными африканскими животными, рыбами, дельфинами, лягушками, русалками, рыболовными сетями. Это наверняка привлечет внимание публики!.. Лучший материал для столь смелых художеств — цемент. И тогда Владислав Владиславович воспользовался своим статусом акционера цементного завода "Фор" — полагающиеся ему дивиденды взял не деньгами, а цементом. Скульптурные украшения по собственным эскизам выполнил скульптор Элио Саля – еще один партнер и друг Городецкого, оформитель многих его творений, включая Городской музей древностей (нынешний Национальный художественный музей) и караимскую кенасу. Необычное здание породило множество легенд. Первая, озвученная еще в период возведения, повествовала о том, что Городецкого спровоцировали на постройку дома его коллеги Александр Кобелев и Владимир Леонтович, с которыми Владислав Владиславович заключил пари. Второе предание – миф нашего времени. Якобы, если соединить "дом с химерами" Городецкого, дом с горгульей на Большой Житомирской, 8а и дом с чертиком по Гоголевской, 23, то получится правильный треугольник, в центре которого будет София Киевская. И именно это темное окружение не дает сакральному месту распространить благодать на всю страну, что и приводит ко всем несчастьям нашей жизни. Единственное возражение – на доме Городецкого нет ни одной химеры. А верить или нет в мистическое окружение Софии – дело каждого. И, наконец, легенда, касающаяся темы нашей экскурсии. Говорят, если найти среди многочисленных зверей скульптуру маленького крокодильчика, то можно загадать...

Це, мабуть, найвідоміша будівля у Києві. Будинок розташований у теперішньому центрі Києва, неподалік від Палацу президента України, а на початку ХХ століття все було інакше. Тоді в цій частині Києва були проведені роботи по впорядкуванню цієї доволі занедбаної території. На місці осушеного Козиного болота побудували театр Соловцова (нинішній театр ім. І. Франка), а ділянка землі на кручі, що височіла над театром, продавалася на міському аукціоні за дуже низькою ціною, оскільки вона була геть непридатна для будівництва. Тому рішення архітектора Владислава Городецького зводити там будинок для своєї родини викликало всезагальне здивування.

Будинок з химерами побудований у стилі модерн у 1902-1903 рр. За рік побудували сам будинок, і ще два роки було витрачено на зовнішнє та внутрішнє його оздоблення. Це був перший будинок у Києві, зведений з використанням нового матеріалу – цементу. Здійснення такого проекту могло служити ще й рекламною акцією продукції промисловця Ріхтера, що займався виробництвом цементу. Для того, щоб створити стійку основу для будинку, на крутому пагорбі було вбито близько 50 бетонних паль на глибину 5 метрів. З боку вулиці Банковій будинок має три, а з боку театру ім. Івана Франка – шість поверхів.

І зовнішнє оформлення будинку, і внутрішні інтер’єри не повторюються більше ніде, у них відбилися не тільки фантазія й майстерність архітектора, але і його пристрасть до полювання. Зовні будинок являє собою незабутнє видовище. Фасад багато прикрашений фігурами реальних істот гіпертрофованих розмірів. Тут і дівчата верхи на рибах (їх часто мають за русалок), що розкинули свої сіті; і дельфіни, і морські гади, крокодили, величезні жаби, латаття небувалих розмірів, голови носорогів, антилоп, ящірок що стрімко біжать по струнких колонах; орли, що хижо розправляють крила; слони, хоботи яких служать водостоками під час дощу.

Цей будинок було задумано використовувати в якості прибуткового. Шість з семи квартир здавалися в оренду заможним людям – іншим постояльцям житло такого рівня було не по кишені. А один поверх – третій з боку двору, а перший з боку центрального входу з вулиці Банкової, займала квартира самого Городецького. Планування кімнат було складено таким чином, що перші сонячні промені світили у вікна прислуги: куховарок та покоївок. Це й логічно, адже персонал що обслуговує, повинен просипатися першим, щоб вчасно ще до пробудження мешканців приготувати все необхідне. Ближче до полудня сонце потрапляло в кабінет Городецького, де він зазвичай працював у цей час, а наприкінці дня заглядало у вітальню.

Що стосується внутрішнього декору – те він ще більш примхливий, ніж зовнішній. Якщо входити з центральних дверей – то перше приміщення відразу ж дивує й захоплює. Стіни цієї кімнати покриті розписами, на яких зображено підводний світ із затонулими кораблями. Центр стелі прикрашає ліпнина у вигляді спрута. Щупальця цього декоративного восьминога виконані у вигляді сплетіння раковин, морських зірок, рослин, усі вони розфарбовані в різні кольори та вкриті шаром перламутру. Виготовлений цей величезний восьминіг з гіпсу, його щупальця спускаються до самих стін. Якщо ліпнина в першому залі оригінальна, то люстра була втрачена, а нинішня – це копія, відновлена по фотографіях.

Ліворуч знаходяться кімнати, що належали родині Городецьких. У цій частині будинку й на сходах, що ведуть нагору, під час реставраційних робіт вигляд приміщень відновили за фотографіями, які робив сам Городецький. Інша частина приміщень втратила декор у другій половині 20 століття, і була просто відремонтована.

У колишній вітальні Городецького зараз розташовується малий переговірний зал. Найяскравішою оздобою цієї кімнати також є ліпнина, що зображує гірлянди квітів ірисів. Виконана вона у білих, рожевих та ніжно-зелених тонах. У колишній вітальні, як і в інших кімнатах, встановлені старовинні груби, облицьовані кахлями рідкісної краси. Усі печі справні, і їх можна розтопити в...

HOUSE WITH CHIMERAS Built more than a century ago by eccentric Kyivite Wladislaw Horodecki, this is the most unique structure in Kyiv. Sophisticated architectural forms are buried beneath the phantasmal fiures of Horodecki’s dreams. The elephant trunk storm drains, rhinos, antelope, gigantic frogs, mermaids and other fiures are constructed of cement, a state-of-the-art material back in the 19th century. A local cement factory owner provided Horodecki with a complimentary supply knowing that the interest generated by such an unusual home would pay-off Ahead of its time, the design makes full use of the uneven Kyiv landscape: Three stories rise on one side and six descend the hill on the other. The interior design was also considered radically modern, and included an ice room for food storage, a wine cellar, a laundry room, a garage for horse drawn carriages and even a special room for Horodecki’s cow. This insured fresh milk for breakfast, lunch and dinner. Shrouded in mystery and legend, this place continues to intrigue visitors. Bankova 10, M...