Igreja de São Miguel do Castelo — Attraction in Guimarães

The Chapel of Saint Michael (Capela de São Miguel) in Guimarães is a profoundly unique and historically foundational landmark, celebrated primarily for its direct association with the birth of the Portuguese nation.

Its most distinctive feature is its traditional role as the baptismal site of Afonso Henriques, who would become the first King of Portugal, earning it the unofficial title of the "Baptistery of the Nation." This direct link to the very beginnings of Portugal's monarchy makes it unparalleled.

Architecturally, the chapel is characterized by its simple, austere Romanesque style, constructed from rough-hewn stone, reflecting its very early medieval origins (likely 12th century). Its small, unadorned interior, including a modest font, emphasizes its ancient purpose and humble beginnings, standing in stark contrast to later, more ornate religious buildings. Its close proximity to Guimarães Castle further underscores its deep historical connection to the nascent...

Проста церква São Miguel do Castelo є, на думку Мануеля Монтейро, «чіткою та типово романською спорудою завдяки її плануванню та дизайну її дверей, карнизів і модільйонів». Це храм невеликих розмірів, побудований із грубозернистого граніту цього регіону, без великих декоративних прикрас, з прямокутним планом, з одним нефом, із також прямокутним вівтарем, без кам’яних ініціалів і з дерев’яною стелею, за моделлю, подібною до багатьох інших церков того ж періоду. Арка перетину не є оригінальною, її замінили на іншу в 1795 році. Під час реставрації, проведеної між 1874 і 1880 роками, вони знесли її та перебудували відповідно до того, що вважалося оригінальною аркою вівтаря. На думку Мануеля Монтейро, незважаючи на ретельність цієї реставрації, арку вівтаря слід було зробити так само, як і головні двері, тобто зі стрільчастою аркою. Церква має троє дверей: головні вхідні та двоє, звернені одна до одної, вставлені в бокові стіни нави. Освітлення всередині храму забезпечується шістьма простими прорізами: один, у голові головної каплиці; інший, на фронтоні головних дверей, і два на кожній з бічних стін нави. Церква не має колон і капітелей, тимпани гладкі, а карниз і модільйони прості. Всередині пам’ятника досі видно десять із дванадцяти хрестів, якими була освячена церква. На зовнішній стіні нави, зверненій на захід, є дві гробниці-аркосоліуми, вставлені в товщу стіни. Вважається, що перша гробниця в аркосоліумі (рахуючи від фронтону головного входу) є місцем поховання прецентора Коїмбри Мартіма Паїса, який помер 5 січня 1223 року. Наступна гробниця, також в аркосоліумі, проста і позбавлена прикрас, є місцем поховання Жоао Анеса Енксате, адвоката номер один у місті Гімарайнш.

Навколо церкви Сан-Мігель-ду-Каштелу був би ганок.

Протягом століть церква S. Miguel do Castelo була місцем поховання, і пам’ять про це залишається сьогодні через значний набір надгробних кришок, знайдених на підлозі нави церкви, а в минулому були також інші зовні.

Ще один цікавий момент пов’язаний з культом святої Маргарити. Традиція говорить, що вагітні жінки з Гімарайнша ходили до церкви Сан-Мігель на нічну новенну святій Маргариті. Помолившись на вервиці та тричі оббігши всю церкву – якомога швидше – просили швидких і безболісних пологів. Тоді вони з відстані метра кинули три невеликі камінці через бійницю головної каплиці. Таким чином вони «запитували» святого, чи будуть у них хлопчик чи дівчинка. За словами Хосе Лейте де Васконселоса (1882), якби камінці впали всередину храму, вони б знали, що у них народиться хлопчик. Навпаки, якби камінчики не заходили,...

Abre todos los días de 10 a 18 y la entrada es gratuita. Su simbolismo está ligado a la fundación de la nacionalidad, pues según la tradición fue el lugar del bautizo del Rey don Afonso Enriques. En su interior, junto a la pila bautismal, hay una inscripción que pretende confirmarlo. En 1664, el Prior Diogo Lobo da Silveira, removió la pila bautismal y la colocó en la Colegiata Nossa Senhora da Oliveira, retornando de nuevo a su lugar de origen en 1927. Sin embargo, el primer documento que menciona la existencia de esta iglesia data de 1239, dedicada a San Miguel y al Martirio de Saturnino, Julián y Basilissa, Fausto y Januario. Es de estilo tardo-románico, de reducidas dimensiones y de gran sencillez arquitectónica. El pavimento interior se encuentra enlosado con sepulturas de nobles guerreros, todos ellos ligados a la fundación de la nacionalidad portuguesa. Hacia el año 1285, la iglesia se conoce como Santa Margarita del Castillo, o también como San Miguel del Castillo. Con el paso del tiempo, la parte alta del pueblo que era el lugar en el cual se situaba la iglesia fue abandonada gradualmente y con ello también la vieja iglesia de San Miguel. En el S.XIX, Francisco Martins Sarmento, un ilustre vinarenense, dirigió la restauración de la iglesia, procurando respetar la traza original; y hoy es...