Ки́ївський фунікуле́р — фунікулерна система, що з'єднує історичне Верхнє місто та Поділ у Києві. Прокладено схилом Володимирської гірки з гарним видом на річку Дніпро. Лінія складається з двох станцій і керується комунальним підприємством «Київпастранс». Проблема зв'язку між Верхнім містом та низинним Подолом існувала з часів виникнення Києва. Спершу стародавні кияни користувалися крутими стежками, згодом — Андріївським узвозом, який під цією назвою відомий ще з XVIII століття. Від Хрещатика до Подолу згодом Олександрівським узвозом прокладено першу лінію електричного трамвая та шлях став хоч довшим, проте зручнішим. Ідею збудувати між верхньою і нижньою частинами міста механічний підйом у вигляді невеличкої похилої залізниці з канатною тягою подав інженер Артур Абрагамсон, проєкт розробили інженери Микола П'ятницький та Олександр Баришников. Спорудження фунікулера тривало впродовж 1902–1905 років. Фунікулер урочисто було відкрито 7 (20) травня 1905 року, регулярні пасажирські перевезення розпочалися з 8 (21) травня. Колії підйому простяглися на 200 метрів. Спершу він з'єднував верхню терасу Володимирської гірки з вулицею Боричів Тік. Дістав назву Михайлівського електричного канатного підйому, бо розташований був поруч із Михайлівським Золотоверхим монастирем. Лінія фунікулера початково була коротшою внизу на 38 метрів: на Олександрівській вулиці на Подолі (нині — вулиця Петра Сагайдачного), де нині розташована нижня станція, були приватні садиби, з власниками яких вирішити питання відкупу власності не вдалося. На той час це було досить прогресивне інженерне вирішення: рейки лежали на міцній залізобетонній естакаді, добре діяли й підйомні машини. Однак, 1928 року сталася надзвичайна ситуація: під час планової заміни канату вагон, що стояв на верхній станції, зірвався, впав донизу й розбив нижній вагон. Першу реконструкцію фунікулера було здійснено у 1928–1929 роках: будівельники проклали тоді ще близько сорока метрів колії — і відтоді нижню станцію перенесено на ріг вулиці Петра Сагайдачного й Поштової площі. Трамвай та фунікулер у Києві перевозили пасажирів і під час німецької окупації впродовж 1941–1943 років. Експлуатація фунікулера була відновлена не пізніш як 8 жовтня 1941 року. Фунікулер споживав дуже мало електроенергії, тому його робота не припинялася. 12 травня 1942 року, у зв'язку зі скороченням комендантської години (вуличний рух тепер був дозволений до 21:00), роботу фунікулера було подовжено до 20:00. За 1942–1943 фінансові роки (з квітня 1942 по березень 1943 року) фунікулер перевіз 1,050 млн пасажирів — майже вдвічі більше від запланованого. За останній день цього періоду, 31 березня 1943 року, касова виручка фунікулера сягнула 1100 карбованців, що відповідало приблизно двом із половиною тисячам пасажирів. Провадилися регулярні випробування механізмів функулера на міцність: вагон завантажували баластом вагою 8 тонн (удвічі більше розрахункового навантаження, що відповідало вазі 60 пасажирів) і відчіпляли канат. Автоматичні гальма захоплювали рейки й...
Read moreIt is a beautiful landmark of Kyiv, but it is rather treated (I guess) by municipal government as a part of municipal transport. So it gives a feeling of a mean of local transportation rather than a historical artefact. What I mean by that: shabby appearance, inconvenient access - and no chance for wheelchairs to get in, for strollers maybe, but more than one adult is needed to entertain that, no barriers or even marked borders to indicate the attention zone - I wonder if they have people falling on the rails regularly with such pushy crowds. There is a small writing on the history of the funicular and an installation to recreate a view on it as it used to be in the past with a tram rails at Podil. Price is 8 hryvna per ride (as a bus or a metro ride in the city); it goes up and down every 10...
Read moreThe Kyiv Funicular was a great experience! It didn’t take much time to enter, and everything was well-organized. The ride was smooth, and the funicular was very clean. The best part was the amazing view as it went up. You can take great photos, especially if you stand next to the window facing the river—the scenery is stunning!
When you arrive at the top, there is a board displaying the history of the funicular, which is interesting to read. The area also has a big park where you can walk and visit beautiful churches. Along the way, artists and painters perform live, adding a vibrant and energetic atmosphere to the experience. It’s a must-visit...
Read more