Красиво, велично... Із початком ХІХ століття, коли Київ із невеликого ярмаркового містечка перетворюється на велику губернію, місцева влада, намагаючись підвищити статус Києва, береться щосили прославляти князя Володимира. Так, у 1830-х роках ім'ям князя Володимира нарікають щойно збудовану головну вулицю міста, на його честь називають тільки що заснований університет. Незабаром виникає нова ідея – встановити пам'ятник Святому Володимиру на порожній на той час горі над самим центром міста – Хрещатиком. У церкви не було заведено освячувати пам'ятники, тому монумент не було освячено, а лише урочисто відкрито. Бронзова статуя Хрестителя Русі, понад 4 метри заввишки, зображеного з великим хрестом у правій руці та великокнязівською шапкою у лівій, височіє на 16-метровому постаменті. Постамент має обриси каплиці у псевдо-візантійському стилі. Цегляні постамент і стилобат облицьовано чавунними плитами. Загальна висота пам'ятника – 20,4 м. Гармонійно та ефектно виконаний митцями з Петербурга (П. Клодт, О.Тон), пам’ятник князю Володимиру зберігся до наших днів майже у первинному вигляді. На одній із восьми граней постаменту встановлено барельєф «Хрещення народу руського». У нижньому ряді справа – жінка із малюком, що всміхається, зліва – дідуся привели хреститися син і онук, зверху – благословення й миропомазання. Центр композиції означено фігурою єпископа. Міська влада прагнула якось «оживити» дещо похмурий пам'ятник. Зокрема, певний час чавунну поверхню постаменту фарбували у білий колір. Намагалися робити підсвічування газовими горілками. А наприкінці ХІХ століття було організоване електричне підсвічування хреста. У булгаковській «Білій гвардії» красномовно описується, як кожну ніч у руках Володимира сяяв хрест, як своєрідний маяк для човнів, що пливуть Дніпром. Зараз ілюмінація здійснюється за допомогою сучасних прожекторів. Із пам’ятником князеві Володимиру пов’язано чимало легенд. Наприклад, про те, що під його постаментом є потужний підземний колодязь, який варто лише зворухнути – і величезний потік води змиє увесь Київ. Згідно з іншою легендою, під постаментом заховано церковні скарби. Також, літери «СРКВ» (Святий Рівноапостольний Князь Володимир) всередині зображеної на одному із барельєфів зірки російського ордена Святого Володимира перевернуті. В тому, що насправді є просто помилкою ливарників, дехто також схильний вбачати містичний зміст. До речі, деякі таємниці, пов’язані з монументом, все ж таки існують. Навкруги пам’ятника немає жодного місця, з якого без спеціальної техніки можна було б розгледіти...
Read moreЧудовий пам'ятник, один із символів Києва. Володи́мир Святосла́вич (давньорус. Володимѣръ Свѧтославичъ; 960/963 — 15 серпня 1015) — руський князь із варязької династії Рюриковичів. Великий князь київський (979—1015), правитель і хреститель Київської Русі. Новгородський князь (970—988). Наймолодший син, Позашлюбний син київського князя Святослава Ігоровича від коханки-ключниці Малуші. Онук київської княгині Ольги, батько київського князя Ярослава Мудрого. Молодший брат і наступник київського князя Ярополка Святославича. Захопив київський престол після міжусобної боротьби з братом (977–979). 988 року прийняв хрещення під іменем Василь, розпочав християнізацію Київської Русі, встановивши Київську митрополію Константинопольського патріархату. Приєднав до своєї держави землі в'ятичів (982), ятвягів (983), радимичів (984), білих хорватів (981). Воював проти булгарів (985), греків (988), вірменів (1000), поляків (1001), печенігів (996, 1015). Розширив межі столиці Києва, збудував Десятинну церкву (996). Першим із руських князів розпочав карбувати власну монету. Заснував фортифікаційні міста — Володимир (988), Переяслав (992) та інші. Використовував особистий знак «тризуб», що став у ХХ столітті гербом України. Помер у Берестовському палаці за Києвом. Канонізований Католицькою і Православною церквами як рівноапостольний святий. Національний...
Read moreПам'ятник людині, яка внесла неоціненний вклад у розвиток України. Па́м'ятник Володи́миру Вели́кому (Пам'ятник князю Володимиру) — найстаріший скульптурний пам'ятник Києва, споруджений у 1853 році. Один із символів міста. Розташований на нижній терасі Володимирської гірки. Архітектурна домінанта Дніпрових круч правобережної частини Києва. Бронзова 4,4-метрова статуя Хрестителя Русі, зображеного у плащі-корзні з великим хрестом у правій руці та великокнязівською шапкою у лівій, височить на 16-метровому постаменті, що має обриси восьмигранної каплиці у псевдовізантійському стилі на квадратному стилобаті. Цегляні постамент і стилобат облицьовано чавунними плитами. Загальна висота пам'ятника — 20,4 м.
Скульптурне оформлення постаменту (горельєф «Хрещення Русі», барельєфи з гербом Києва і зіркою ордена Святого Володимира) виконав Василь Демут-Малиновський у 1843 році. Після його смерті у 1846-му роботу продовжив видатний скульптор...
Read more