Самый знаменитый и таинственный дом Киева — замок Ричарда на Андреевском спуске, 15. Стоя на таком лакомом месте, он мистическим образом пустует десятилетиями. Кстати, это старинный нелегал, незаконно построенный ровно 110 лет назад без каких-либо разрешений, да еще и по стыренному проекту.
КТО ТАКОЙ РИЧАРД. Назван замок с легкой руки писателя Виктора Некрасова: "Я хорошо знаю этот дом с детства. Он назывался у нас Замок Ричарда Львиное Сердце. Из желтого киевского кирпича, семиэтажный, "под готику", с угловой остроконечной башней. Если войти в низкую, давящую дворовую арку (в Киеве это называется подворотня), попадаешь в тесный каменный двор, от которого у нас, детей, захватывало дух. Средневековье... Арки, своды, подпорные стены, каменные лестницы, ходы, переходы, громадные балконы, зубцы на стенах... Не хватало стражи, поставившей в угол алебарды и дующейся на бочке в кости...". Историки считают, что Замком Ричарда писатель назвал дом не только потому, что он смахивает на английские крепости. Тут действительно жил Ричард. 75-летний поляк Ричард Матвеевич Юревич был "кормящим дедушкой-одиночкой" — на его плечах лежала опека над пятью внуками. Познакомился с ним Некрасов в 1966 году. Ричард поселился в доме во времена Первой мировой, знал много языков, владел холодным оружием, был великим шутником и балагуром
Проект. Говорят, сперли в Питере.
ВОРОВСТВО И ВЕДЬМЫ. Появился домина в 1905-м на деньги промышленника Дмитрия Орлова и сахарозаводчика-шляхтича Игнатия Щениовского, владевшего различными имениями в Украине. Орлов купил участок у изготовителя иконостасов Маленко. А стройка началась с воровства. Почему архитектор неизвестен? Да в Петербурге хотели построить такое вот красивое сооружение по проекту академика Роберта Марфельда. По одним данным, у заказчика стащили чертежи, а вскоре они всплыли в Киеве. По другим — проект дома для работников МВД Санкт-Петербурга был напечатан в строительном журнале, и его слямзил ушлый киевский застройщик. В общем сразу как-то не задалось...
Во время строительства случился пожар. Жители Киева тут же стали шептаться, что строят-то на проклятом месте, где собирались ведьмы. Мол, здешняя Лысая гора явно шалит, чертовки восстали против строительства, да еще и, как выяснилось, незаконного. Видите, в старые времена с самостроями даже ведьмы боролись! Сознательные какие!
Напоминалка. Уходя, гасите свет.
Хозяин участка однако от планов не отказался. Он открыл тут доходный дом, сдавал квартиры внаем. Говорят, Орлов скупо рассчитывался со строителями, и те ему отомстили. Вмуровали в стены шишки и всякий мусор, который стал издавать скрипы и завывания, якобы распугав постояльцев. По другим сведениям, жилье отлично сдавалось, причем как крохотное, так и 10-комнатное. В подвале был холодильник-ледник, обустроили также канализацию и печное отопление. В пристройке открыли мясную и бакалейную лавки с громким названием "Андреевский рынок", а также парикмахерскую. Именно в Замке Ричарда прошло самое первое заседание редколегии сатирического журнала "Шершень", издававшегося в 1906 году. В нем успели поработать Иван Нечуй-Левицкий и Михаил Коцюбинский. Жил в Замке автор первого украинского учебника "Рисование и живопись", художник Фотий Красицкий, внучатый племянник Шевченко. Его жизнерадостные картины и портреты известных личностей выставлены в наших музеях. А в Музее Одной Улицы можно увидеть его иллюстрации к "Шершню".
Зубастая крыша. Здесь бы летнее кафе открыть...
Через 6 лет Орлова застрелили на Дальнем Востоке — там он тоже вел строительство. Вдова, оставшись с 5 детьми, дом продала, что спасло ее от разорения. Он менял хозяев. А молва продолжалась, что, мол, здание проклято и его надо разнести по кирпичам. Но тут случилась революция. Новые хозяева жизни национализировали замок, отобрав у последнего владельца, князя Урусова. Народу объявили, что демонов не существует, а потому разбирать годный домик нечего.
Дом с привидениями достался столичным художникам. Один из них, Федор Балавенский, даже создал аналоги химер парижского Нотр-Дама и поставил их на террасах и...
Read moreПрибутковий будинок, відомий під поетичною назвою «Замок Річарда Левове серце» був зведений у 1902-1904 роках на замовлення купецького сина та підрядника Дмитра Орлова. Автор споруди невідомий, хоча деякі дослідники помилково приписували його знаменитому архітектору Владиславу Городецькому. Точне ім’я архітектора будівлі є невідомим, однак за свідченням багатьох дослідників та краєзнавців вона збудована за переробленим проєктом Роберта Марфельда з журналу «Зодчий» та призначалася для службовців Міністерства внутрішніх справ у Петербурзі. Спорудженням будівлі керував відомий київський архітектор (технік-будівельник) Андрій Фердинанд Краусс. Будівництво прибуткового будинку дійсно супроводжувалося деякими порушеннями, проте вони не пов’язані з містикою, а скоріше зі скандальною персоною самого власника Дмитра Орлова. Завершено будівництво у 1905 році. Дмитро Орлов мешкав тут з родиною до 1911 року, поки невідомі зловмисники під час відрядження підрядника до Благовіщенська не зустріли його кулею. Будинок змінив багато власників. Попри різні чутки, будинок ніколи не мав проблем з мешканцями. Він вважався комфортабельним, мав індивідуальне опалення, каналізацію та холодильник у підвалі. У прибудові функціонували бакалійна й м’ясна крамниці, а також перукарня. Власник пропонував широкий вибір квартир: однокімнатні на першому поверсі за 15 рублів на місяць, двокімнатні на другому — за 30 рублів, а весь четвертий поверх займали розкішні апартаменти з одинадцятьма кімнатами. З встановленням радянської влади у Києві будівлю націоналізували й до 1983 року використовували як комунальне житло. Після розселення комуналок будинок тривалий час був занедбаний, згодом опинився у приватній власності заможного американського бізнесмена українського походження, який заплатив за нього мільйон. Тетяна Осадчева,...
Read moreDas Schloss Richard Löwenherz ist ein neugotisches Gebäude in Kiew, das zwischen 1902 und 1904 errichtet wurde. Es steht an der Adresse Andriyivsky Descent 15 im Stadtviertel Podil, in der Nähe der St.-Andreas-Kirche. Bauherr war der Unternehmer Dmitri Orlov. Der Name „Schloss Richard Löwenherz“ stammt nicht vom englischen König, sondern wurde später vom Schriftsteller Viktor Nekrassov gewählt, weil das Haus ihn durch seine Türmchen und Zinnen an eine mittelalterliche Ritterburg erinnerte.
Das Gebäude wurde ursprünglich als Mietshaus konzipiert. Es hat eine markante neugotische Architektur mit verzierenden Fassaden, Turmspitzen und Zinnen, sodass es optisch stark hervorsticht. Es ist legendenumwoben: So soll 1904 während der Bauzeit ein Brand ausgebrochen sein, und später wurden Anwohner von unheimlichen Geräuschen im Haus berichtet – etwa Heulen, das sich als Folge von Luftzügen in schlecht gebauten Lüftungs- und Heizungsrohren herausstellte. Der Bauherr Dmitri Orlov wurde später in Sibirien erschossen. Wegen seiner Überschuldung musste seine Witwe das Gebäude versteigern.
Nach der Oktoberrevolution wurde das Schloss verstaatlicht und diente als Mietshaus und gelegentlich als Gefängnis. In den späten Sowjetzeiten stand es ab etwa 1983 leer. Heute gibt es Pläne bzw. Diskussionen, das Gebäude umzunutzen, unter anderem als Hotel. Außen ist das Schloss für Besucher zugänglich und wirkt stark als Fotomotiv, innen ist der Zugang eingeschränkt oder durch private Nutzung begrenzt.
Das Schloss Richard Löwenherz gehört zu den bekannten Sehenswürdigkeiten des Andreassteigs, teils aufgrund seiner Architektur, teils wegen seiner Mythen und Geschichten – es zählt zu den historischen...
Read more