Мабуть, одне з найпопулярніших місць у Львові. Але особливо цікаві деякі факти з його історії.
Уявіть, щоб водії маршруток скинулися та запросили Заху Хадід, щоб збудувати собі палац для розваг :) Ітак...
Шляхетне казино було збудовано у 1897–1898 роках. Відомий як Будинок Вчених, – це справжня перлина нашої архітектури. Його спланувало для власних потреб товариства галицького конярства, тобто шляхтичі, які захоплювалися арабськими скакунами і вперше у Львові влаштовували кінні перегони. До їх середовища входили граф Олександр Фредро, відомий комедіограф, власник театру граф Скарбек, граф Міхал Антоневич Де Болоз та багато інших відомих людей.
На чолі товариства став граф Владислав Сангушко, якій і замовив роботу двом надзвичайно відомим європейським архітекторам Фельнеру і Гельмеру. Ці двоє дали світу ще багато визначних споруд, серед яких: Одеський оперний театр, музично-драматичний театр у Чернівцях, Хорватський національний театр ім. Зайца, оперний театр у Цюриху, театр комедії в Будапешті, Віденський концертний дім, Болгарський національний театр ім. Вазова. Вони обрали стиль, який був уславлений часами імператриці Марії Терезії – необароко і цей будинок став прекрасним завершенням фасаду вулиці і окрасою банківського кварталу. Його фасад прикрашають неймовірно пишні і величні атланти, один повертається до нас спиною, інший же повернутий обличчям. Мистецтвознавці стверджують, що можливо це аллегорія переходу від дев”ятнадцятого до двадцятого століття. І ці скульпутри зроблені в новій техніці. Вони нагадують різьбу по пісковику, але насправді це гальванопластика, тобто виготовлені шляхом перенесення металу на форму цинкові скульптури, які згодом було заштукатурено.
Окрасою цього приміщення є парадний атріум – безсумнівно найкрасивіша парадна зала міста. В давні часи атріумом називали приміщення з отвором у стелі і вогнищем по центру. Пізніше, вже у час дев’ятнадцятого століття цим словом стали називати приміщення, що освітлюється денним світлом через світлову стелю. Це надає приміщенню урочистості, теплого світла і економить кошти, адже на той час електрика була дуже дорогою.
До речі це чи не найперше приміщення у Львові, яке було освітлено електричним світлом, але в той час люди боялися таких технічних новинок. Недарма один з перших роликів, які показували у сінематографі це в Нью Йорку пан Едісон на стільці вбиває людину електричним струмом. Тому всі лампи Шляхетського касино були стилізовані під гасові.
Розкішні дерев’яні сходи були виконані за проектом Шандора фон Яраї, надзвичайно відомого угорського скульптора. Роботи виконували як його працівники з Відня, так і львівські майстри і сам архітектор пан Фердинанд Фельнер коли приймав цю роботу, був неймовірно вражений її якістю. Саме цими сходам у фільмі Юнгвальда Хількевича спускалася Міледі, піднімався Д’Артаньян з кардиналом Рішельє, де вони...
Read moreOnce a casino and now an events venue for the Regional Union of Education and Science, the House of Scientists is a shining piece of turn-of-the-century architecture.
The building was drawn up by the Viennese pair Fellner & Helmer who built numerous landmarks across Central and Eastern Europe in this period.
It was a casino up to 1939 and had a salacious reputation, while during the Second World War the Nazis used it to process prisoners for their camps.
The architecture is in a plush Neo-Baroque style and famed for the opulence of its interiors.
You have to go inside where there’s a staircase meticulously carved from oak illuminated by a domed skylight.
This beckons you up to the first floor to a beautiful library and seven other rooms embellished with chandeliers, marble fireplaces, stuccowork and...
Read moreПопередником був чиншовий будинок, зведений у 1879 р. за проектом Войцеха Гаара. Казино зведено у 1898 році за проектом бюро Фердинанда Фельнера та Германа Гельмера. Спорудженням на місці керували львівські будівничі Лишкевич і Пшорн. Скульптурне оздоблення фасадів виконали австрійські скульптори Теодор Фрідль і Райнольд Велькель за моделлю Рудольфа Вейра. Різьблений дерев'яний інтер'єр виготовив Шандор Ярай у львівській фабриці братів Вчеляків. Живописні супрапорти написали львіські митці Станіслав Дембіцький, Станіслав Рейхан, Тадеуш Рибковський, Міхал Созанський. Скульптор Едмунд Плішевський за участі каменярського майстра Юліана Гури виготовив алебастровий камін у фойє. У 1902 добудова офіцин за проектом архітектора А. Каменьобродського та реконструкція каналізації (проект). З 1918 року приміщення використовувалося як міське казино. Із 1948 року тут діє Львівський Будинок вчених, із яким пов'язано немало подій наукового, громадсько-політичного і творчого життя Львова, області та України. Раду Будинку вчених очолює ректор Львівської національної академії мистецтв Андрій Бокотей. До 1953 року в чотирьох кімнатах на першому поверсі розташовувалось Львівське відділення Спілки архітекторів України. 14 вересня 1953 під час проведення пленуму з планування і забудови міст західних областей України, через несправність електропроводки у будинку спалахнула пожежа, яка завдала будинку значної шкоди. У 1954 після відбудови та відновлення будинку Спілку позбавлено права користуватись приміщенням. У 1998 році в будинку перебував львівський обласний виборчий штаб кандидата на посаду президента України Леоніда Кучми. У 1999 році тут діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи. 23 вересня 2008 року внесений до переліку памʼяток культурної спадщини, що не підлягають приватизації. При Будинку вчених працюють творчі колективи: Народна вокально-оперна студія, Народний театр «Мета», Зразковий театр дитячої пісні «Горличка». Інтер'єри будівлі часто використовувалися для кінозйомок, в тому числі для фільму «Д'Артаньян і три мушкетери», саме тут по сходах д'Артаньян піднімався до кардинала для партії в шахи. Крім того, тут часто фотографуються...
Read more