Taras Shevchenko Monument — Attraction in Lviv Urban Hromada

Тара́с Григо́рович Шевче́нко (відомий також як Кобза́р; 25 лютого (9 березня) 1814, с. Моринці, Київська губернія, Російська імперія (нині Звенигородський район, Черкаська область, Україна) — 26 лютого (10 березня) 1861, Санкт-Петербург, Російська імперія) — український поет, письменник (драматург, прозаїк), художник (живописець, гравер), громадський та політичний діяч. Національний герой і символ України.Член Кирило-Мефодіївського братства. Академік Імператорської академії мистецтв (1860).В останні роки Шевченко хворів на ревматизм, набуту внаслідок цього ваду серця, поліартрит і цироз печінки — перебіг цих хвороб, із часом, ускладнила водянка. З осені 1860 року самопочуття Тараса Григоровича почало погіршуватися. 23 листопада, зустрівшись у М. М. Лазаревского з доктором Барі, Шевченко особливо скаржився на біль у грудях. Доктор, вислухавши груди, радив Шевченкові поберегтися. Відтоді здоров'я його погіршувалося зо дня на день. Січень і лютий Шевченко просидів майже безвихідно в кімнаті, зрідка тільки відвідуючи деяких знайомих.26 лютого (10 березня) 1861 року Шевченко помер від наростаючої водянки. На кошти друзів 1 (13 березня) його було поховано спочатку на Смоленському православному кладовищі в Петербурзі.Після того, як п'ятдесят вісім днів прах Шевченка перебував у Петербурзі, його домовину, згідно із заповітом, за клопотанням Михайла Лазаревського, після отримання ним дозволу 26 квітня (8 травня) 1861 року викопали і перенесли через увесь Петербург до Московського (Миколаївського) вокзалу й залізницею перевезли до Москви.Далі шлях проходив через Серпухов, Тулу, Орел, Кроми, Дмитровськ, Сєвськ, Глухів, Кролевець, Батурин, Ніжин, Носівку, Бобровицю, Бровари до Києва. Випрягши коней із воза, студенти Університету Святого Володимира провезли труну Ланцюговим мостом і далі набережною до церкви Різдва Христового на Подолі.У Києві з Тарасом прощалися студенти, поети, багато киян. Була навіть думка, яку підтримували й родичі поета, поховати його в Києві. Та Григорій Честахівський обстоював думку про поховання в Каневі, бо Шевченко ще за життя мріяв про «тихе пристанище і спокій коло Канева».8 (20 травня) 1861 року на пароплаві «Кременчук» останки Кобзаря перевезено з Києва до Канева. Дві доби домовина перебувала в Успенському соборі, а 10 (22 травня), після відслуженої в церкві панахиди, прах віднесли на...

У самому центрі Львова, на проспекті Свободи, височіє пам'ятник Тарасові Шевченку. Біля нього постійно відбуваються визначні та пам'ятні події, фотографуються туристи, залишають квіти небайдужі українці.

Скульптуру виготовили в Аргентині - Велична скульптура, висотою 4,45 метри, була створена у провінції Монте-Гранде, у передмісті Буенос-Айреса. Оскільки пам'ятник встановлювали на кошти громади, в часи Перебудови, то зібраних коштів не вистачило, і українець Василь Іваницький почав збирати кошти в українській діаспорі в Аргентині.

Бронзового Шевченка доставляли в Україну кораблем - після того, як пам'ятник було виготовлено, спільними зусиллями львів'ян та українців діаспори, постало питання його транспортування.

Скульптуру довезли на кораблі з Аргентини до німецького Гамбурга, а звідти - прямісінько до Львова.

"Хвиля Національного Відродження" як історична пам'ятка Остаточним моментом відкриття пам'ятника Шевченку у Львові можна вважати рік, коли завершили роботу на усіма деталями 12-метрової стели за постаттю Кобзаря. Кропітка робота тривала аж до 1996 року і вражає кількістю деталей, що стосуються історії України від доби Київської Русі до кінця ХХ століття. На передній стороні "Хвилі" можна знайти фігури завойовників України (турецького султана, польського короля, російського царського офіцера та католицького монаха) та її захисників (козаків, Петра Сагайдачного, фігуру Оранти, Івана Мазепи та Богдана Хмельницького), а також видатних керівників Держави та представників культури й духовенства: Княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого, Володимира Великого, Роксолану, Григорія Сковороду, Маркіяна Шашкевича, Якова Головацького та Івана Котляревського тощо.На зворотній стороні пам'ятки розміщені моменти з історії України ХХ століття: створення УНР, Голодомор, Друга світова війна, Чорнобильська катастрофа, поміж якими проходить символічна тріщина, яка ніби відриває частину українців від майбутнього. Знизу можна помітити обличчя тих, хто загинув за справедливість та незалежність України, а зверху - відомих діячів, що будували Українську Державу - Михайла Драгоманова, Лесю Українку, Івана Франка, Василя Стефаника, Ольгу Кобилянську, Андрея Шептицького, Василя...

I love Ukraine and their parks! Taras Shevchenko was Ukraine's poet, writer, artist, public and political figure who stood up for the poor. You should visit the park in the afternoon where you can see how Ukrainians make full use of the park. Chess games in the park, grandparents playing with the grandchildren and gossiping amongst each others, school band performing, family enjoying walks in the park while tourists wish their parks are that hygge 🤗!

I recommend that you take the time to sit and enjoy the sight and feel the friendliness...