Potocki Palace — Attraction in Lviv Urban Hromada

Історія Палацу Потоцьких у Львові :про "життя" розкішної споруди міста. Палац Потоцьких - одна із найрозкішніших споруд у Львові. Він помпезно височиться у центральній частині міста на вулиці Коперника. Будівля є пам'яткою архітектури та своєрідною візитівкою сучасного міста. Вона має тривалу та досить непросту історію, тому пропоную дізнатися детальніше. Коли та як розпочали будувати Палац Потоцьких у Львові. Історія цієї споруди розпочалася ще у 1822 році, коли родина Потоцьких придбала нерухомість на сучасній вулиці Коперника (тоді - Широкій). На планах міста 18-пешої половини 19 ст. на цій ділянці був город та кілька невеликих будівель. Перший палац створили у стилі класицизму за проектом архітектора Ігнатія Хамбреза. Це була двоповерхова прямокутна у плані будівля із високим дахом. Власниками були Марія та її чоловік Альфред Юзеф Потоцький. Однак цю споруду знесли у 1860 - тих роках, тому що графу потрібна була презентаційна резиденція. За даними будівництво нової споруди затяглося, розпочалися роботи лише через понад двадцять років. Граф Потоцький отримав концесію на будівництво палацу в 1888 році. У цьому ж році спілка львівських архітекторів Людвіга Балдвіна - Рамулта, Юліуша Цибульського, Петра Гарасимовича та Леонарда Марконі розпочали його зводити. Альфред Потоцький не дожив до завершення робіт, він помер передчасно у Парижі. Будівництво палацу завершив його син Роман Потоцький у 1890 році. Останній власник Альфред 3 покинув палац під час Другої світової війни. На території був великий міський парк. До 1879 року на території був міський парк. Наприкінці 19 - на початку 20 ст. навколо палацу Потоцьких збудували цілу низку багатоповерхових будинків. За ініціативи Бориса Возницького, у парку було закладено Парк замків та оборонних споруд давньої України, де представили макети оборонних споруд. У 1919 році на палац впав літак американського пілота Едварда Ґрейвса, що брав участь у показових польотах над центром Львова. Ця подія відбулася з нагоди першої річниці зайняття міста поляками. Через падіння літака та вибух паливних баків виникла пожежа верхніх поверхів та даху будинку. Ремонт та реставрація палацу тривали до 1931 року. Історія палацу була непростою. Після 2 Світової війни до 1972 року у будівлі розмістили Інститут геології та геохімії горючих корисних копалин АН УРСР. Після цього там функціонував Львівський міський РАЦС. У 1973 - 1974 роках палац був на реставрації. У часи незалежності України...

Сам палац просто чудовий, поставила б 5 балів, якби не одне "але". На самому початку, дві наглядачки, косо на нас з подругою дивилися, ми тільки увійшли до палацу, як одразу почалися претензії, що ми сідали на експонати. Ми цього не робили, після чого вони достатньо в грубій формі, сказали, щоб ми показали їм фото, нагадую, це тільки друга кімната, я зробила від сили 6-7 фотографій, т.к. просто неможливо було за 1 фото охопити весь простір, та експонати. Ці дві наглядачки почали висувати притензії, що у нас дуже багато фото. Мабуть зрозуміли що помилилися та не знайшли іншої причини докопатися. Ми просто пішли до інших кімнат, далі все було добре, гуляли, фотографували експонати. Іншим наглядачам було абсолютно все одно, не було до нас жодних претензій. Ми обійшли весь музей, все було гаразд. І повернулися до початкових кімнат, щоб зробити ще пару фото. Так відразу почалися крики, ці жінки почали нам пред'являти, що ми занадто багато фотографуємо. Причому ми зробили не більше фотографій, ніж інші відвідувачі, один хлопець взагалі без зупинки знімав відео. Багато дівчат фотографувалися на тлі. Але їх це не хвилювало. Вони почали переходити на особистості, називати мене експонатом лише тому, що я попросила 2 рази подругу, сфотографувати мене, та була вдягнута в гарну сукню. Не більше!!!Почалися претензії, та перехід на особистості, їм не сподобалися наші пози. Ми попросили їх пред'явити правила щодо фото, показати нам, де прописані обмеження, на що вони люб'язно ігнорували нас. Погрожували охоронцем, у результаті ми самі прийшли до нього. Жінка на охоронному пості сказала, що обмеження – немає. Можна фотографувати скільки завгодно, але не затримуватись на одному місці. Власне ми тільки й робили, що постійно пересувалися залами. Зробили 3-4 фотографії однієї кімнати та пішли далі. Тобто правила ми зовсім не порушували. До нас просто причепилися дві дами, мабуть, вони мали поганий настрій, ось вони й вирішили нам його зіпсувати. Звинуватили, образили, погрожували. Персонал просто огидний, настрій – жахливий.

Якщо є обмеження на фото експонатів, потрібно писати в правилах. А не одразу горлати на відвідувачів, до того...

İçeri giriş ücretli olduğu için sadece dışarıdan bakmakla yetindim. Lviv'deki Kopernik Caddesi'ndedir.Bir buçuk yüzyıl önce Lviv'in kültürel yaşamının merkeziydi. Sarayın etrafındaki topraklara uzun zamandır Khorunshchyna adı verildi, çünkü XVII yüzyılda. kornet sanatçısı Stefan Potocki'ye aitti. XIX yüzyılın sonunda. Bir politikacı ve Galiçya valisi olan Kont Alfred II Potocki, burada bir saray inşa etmeye karar verdi. İlk başta bu yerde bir park ve küçük bir mülk vardı - Poltva'nın bataklık kıyısında bir avlanma bölgesi. Kont, Fransız mimarisinin hamisi ve uzmanı olarak biliniyordu, bu nedenle saray Fransız mimar Louis d'Auvergne tarafından tasarlandı. 1861'de emlak sökülmüş ve 80'lerin sonunda inşaata başlanmıştır. Ne yazık ki, kont sarayın inşa edildiğini görmedi. Alfred II'nin oğlu Roman Potocki yapımını tamamladı. Saray, tören resepsiyonları ve toplantılar için tasarlanmıştı. bunun için her şeyi sağladı: sayısız oturma odası, arabalar için geniş bir avlu. Sokaktan ana cephe. Kopernik, her iki yanında muhafızlar için müştemilatlar bulunan devasa bir ferforje kapı ile ayrılır. Sarayın arka cephesinin yan tarafında bir teras, doğrudan parka inen bir korkuluk ile yuvarlak merdivenler vardır. Sarayın içi Louis XVI tarzında dekore edilmiştir. Mavi Salon, Ayna, Kırmızı… Duvarlar uygun renkte duvar kağıdı, bol sıva, yaldızla kaplı; yaldızlı bronz, mermer, resimlerle süslenmiş şömineler. Gerçek bir zevk, dans salonu (Ayna) ve mavi oturma odası - kontun eski yemek odası. Şömineler, sıva, duvar resimleri bu güne kadar hayatta kaldı. İkinci Dünya Savaşı'ndan sonra saray binası çeşitli kurumların emrindeydi. Ve 1975'teki restorasyondan sonra içinde Düğün Sarayı açıldı. En sonunda, saray Lviv Sanat Galerisi'ne verildi. Şimdi salonlarında ziyaretçiler, XVIII.Yüzyılın Avrupa sanatının iç mekanlarının ve örneklerinin sergisini görebilirler. Potocki Sarayı ayrıca yıllık Kitap Yayıncıları Forumu'na ev...