Powder Tower — Attraction in Lviv Urban Hromada

Порохова вежа (сьогодні – Будинок архітектора; 1554-1556; 1954-1956 - реконструкція). Одна з чотирьох збережених веж зовнішньої системи давніх міських укріплень. Осібно розміщена споруда, підковоподібна в плані, мурована з каменю, чотирьохповерхова. Крита гостроверхим черепичним дахом. Фасадна стіна прорізана бійницями. Біля входу встановлено скульптури лежачих левів (ХІХ ст.). Будинок архітектора розміщено в вежі з 1956 р. Як відомо середньовічний Львів був оточений неприступним муром. Але слід розуміти, що насправді цей мур – це цілий комплекс оборонний мурів, валів та ровів, які до того ж були збудовані у різні часи та для різного призначення. Спочатку місто було обнесене, так званим Високим Муром, який хоч і робив Львів неприступним у 14 ст., однак з появою вогнепальної зброї став малоефективним. Тому довелося звести потужніший Низький мур, якому мала б бути не страшна потуга ядер гармат. Однак новозбудований мур теж не надавав місту почуття цілковитої безпеки, зокрема із зростанням активності турецьких та татарських нападів. Саме тому з 15 ст. починається спорудження Третьої лінії оборони Львова, що загалом налічувала 8 бастей, найбільшою з яких була Порохова вежа.Споруджено порохову вежу у 1556 році. Хто добре вивчав історію Львова, то знає, що в цьому ж році завершено побудову Міського Арсеналу. Два будівництва справді велися паралельно та в залежності один від одного. Ще під час великої пожежі Львова 1527 року Старий Міський арсенал значно потерпів і його розібрали. Саме це розібране каміння і використали для спорудження Порохової вежі.Оскільки вежа розташовувалася на східному боці Львова, що був найнебезпечнішим, то розташування поруч арсеналу з вогнепальною зброєю було життєво важливим для безпеки міста. Тому із зведенням порохової вежі та мурів коло неї розпочалось і зведення Нового Міського арсеналу.Бойове призначення вежі було доволі широке. Звісно, що вона використовувалась як сховище пороху, однак, окрім цього ще й слугувала для контролю над Босяцькою хвірткою, яка була слабким місцем в оборонній системі міста. Також Порохова вежа ставала головним опорним пунктом у разі захоплення монастиря Кармелітів босих, який розташований на підвищенні і тому становив для міста небезпеку у разі його захоплення ворожими військами. Оскільки Львів, як і ціла Річ Посполита, не перебував в стані перманентної війни, то для такої масивної будівлі потрібне було й призначення і у мирний час, коли загроз облоги міста не існувало. І таке призначення у Порохової вежі справді було – вона використовувалась як сховище зерна. Порохова вежа вдало виконувала свої функції, натомість недбалість з Босяцькою хвірткою під час шведської облоги Львова 1704 року посприяло тому, що саме через Порохову вежу, а далі крізь браму до міста увірвались війська Карла XII. Коли, у 1772 році, Львів переходить під владу австрійців, то Порохова вежа дістається в розпорядження армії, яка влаштувала тут склад. Цікаво, що до кінця 18 ст. міські оборонні мури були майже повністю розібрані, але Порохова вежа залишилась непорушеною. Якогось стратегічного значення вона уже не мала, тому схоже на те, що австрійці вирішили просто зберегти унікальну оборонну споруду для нащадків. У 1821 році була проведена реставрація будівлі, в ході якої, на жаль, було втрачено скульптури, якими вежа була оздоблена ззовні, а її фасади були заштукатурені. У 1895 році Порохова вежа була викуплена містом. Оскільки, після проведеної за рік до того Крайової виставки в міста було трохи коштів, то існували проекти щодо перебудови цієї будівлі для влаштування в ній музею-лапідарію та міського архіву. За ними вежа повинна була кардинально змінити свій вигляд. Але проекти так і не було реалізовано, а будівля і надалі використовувалась як склад.У 1959 році була проведена нова реконструкція Порохової вежі, в ході якої будівлю було перебудовано зсередини, а також реконструйовано дах. Поруч до входу було поставлено двох кам’яних левів 19 ст., привезених з Відня як військовий трофей, а в самій споруді влаштовано Будинок архітектора. У 1973 році була проведена ще одна реконструкція,...

Однією із давніх будівель Львова, яку першою бачать туристи, приїжджаючи екскурсійним автобусом до Львова, є Порохова вежа. Зважаючи на назву споруди її традиційно сприймають за місце, де колись зберігали порох. В цій думці є доля рації, однак, виявляться львів'яни, а також туристи, зовсім мало знають про цю нетипову будівлю. Споруджено порохову вежу у 1556 році. Хто вивчав історію Львова, то знає, що в цьому ж році завершено побудову Міського Арсеналу. Два будівництва справді велися паралельно та в залежності один від одного. Ще під час великої пожежі Львова 1527 року Старий Міський арсенал значно потерпів і його розібрали. Саме це розібране каміння і використали для спорудження Порохової вежі. Під час облоги Львова Б. Хмельницьким у 1648 році Порохова вежа ледь не відіграла фатальну роль для самого гетьмана. Як відомо, війська Хмельницькиого зуміли захопити монастир Кармелітів, однак пострілом, що здійснив Ян Стефан Убальдіні, нащадок славнозвісного Урбано Убальдіні, Хмельницького ледь не було вбито. Під час же турецької облоги Львова 1672 року в Пороховій вежі жив сам комендант Львова Еліаш Лонцький, щоб ні на момент не спускати з очей та уваги небезпечного місця. Тоді це справді вберегло місто, натомість недбалість з Босяцькою хвірткою під час шведської облоги Львова 1704 року посприяло тому, що саме через Порохову вежу а далі крізь браму до міста увірвались війська Карла ХІІ. При вході до Порохової вежі стоять Трофейні віденські леви 19 ст. Неподалік від вежі є спортвні майданчики різні спортвні тренажер є два стола для ігор в шахмат або в шашки є невеличкий фонтан з петівою водою є дитячий майданчик також є...

З декількох десятків потужних львівських оборонних веж, брам і бастіонів до нашого часу збереглася лише одна — Порохова вежа. Вона входила до третьої лінії оборони міста. Її збудували з каміння старого Міського арсеналу. Це була найпотужніша вежа, бо з цього боку під мурами міста часто зʼявлялися загарбники зі Сходу. Товщина її мурів становить 2,5-3 м, довжина вежі 24 м, ширина 19,5 м. На першому ярусі вежі було 6 гарматних бійниць, на другому 9 бійниць. На жаль не зберігся третій ярус, який мав машикулі та на 1 м нависав над нижніми ярусами і мав 13 бійниць для гаківниць.

Вежа стоїть на оборонних земляних валах, які залишилися з давніх часів, а у XIX столітті на них облаштували парк, який назвали Губернаторськими валами, бо неподалік розмістилася резиденціяавстрійського намісника Галичини.

Порохова вежа входила до зовнішньої системи оборони середньовічного міста, що складалася з валів і розміщених на них башт. У мирний час служила для зберігання зерна. Вежа була зведена з неотесаного каменю, триярусна, підковоподібна в плані. Накрита гостроверхим...