Архикатедральний Собор Святого Юра. Розпорядок Богослужінь (постійний) Щопонеділка 7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Утреня.
10.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за прославу праведного митрополита Андрея Шептицького.
Після Літургії в крипті Собору Акафіст за прославу праведного митрополита Андрея Шептицького.
17.00 ― Вечірня.
18.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення.
Щовівторка
7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Утреня.
10.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за хворих.
Після Літургії ― Молебень до св. Шарбеля та помазання єлеєм.
15.00 ― Молитва за дітей (рух “Матері в молитві”).
17.00 ― Вечірня.
18.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення.
Щосереди
7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Утреня.
10.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за узалежнених від алкоголю, наркотиків, азартних ігор та іншого.
Після Літургії ― Акафіст до св. Пантелеймона.
17.00 ― Вечірня.
18.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення.
19.00 ― Акафіст перед Чудотворною іконою Теребовлянської Матері Божої (Братство Теребовлянської Матері Божої).
Щочетверга
7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Утреня.
10.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за щасливу долю дітей та молоді.
Після Літургії ― Акафіст до Святого отця нашого Миколая, архиєпископа Мир Лікійських, чудотворця.
15.00 ― Молитва за дітей (рух “Матері в молитві”).
17.00 ― Вечірня. Сповідь наречених.
18.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за наречених, які вінчаються в Архикатедральному Соборі св. Юра в найближчі суботу та неділю.
Щоп’ятниці
7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Утреня.
10.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення та за Боже благословення і щасливий побут для родин і осіб, які перебувають на заробітках на чужині.
Після Літургії ― Акафіст до св. вмч. Юрія Переможця.
15.00 ― Акафіст до Ісуса Христа (служиться перед іконою, яка була освячена на оригіналі Нерукотворного образу Ісуса Христа). Благословення Нерукотворним образом.
16.00 ― Молебень перед Плащаницею (служиться у часі Великого Посту).
17.00 ― Вечірня.
18.00― Божественна Літургія на всяке прошення.
Перша п’ятниця кожного місяця, після Божественної Літургії о 18-ій год. ― Молебень до Христа Чоловіколюбця (молитовні чування проводить Молитовна спільнота почитателів Найсвятішого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії при Архикатедральному Соборі св. Юра).
Щосуботи
7.30 ― Божественна Літургія за упокій. Панахида.
9.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення; за подружжя, які вінчалися в Архикатедральному Соборі св. Юра; за новохрещених, які хрестилися в Архикатедральному Соборі св. Юра.
18.00 ― Вечірня та Утреня.
Перша субота кожного місяця, після Божественної Літургії о 9-ій ― Вервиця до Пресвятої Богородиці (молитовні чування проводить Молитовна спільнота почитателів Найсвятішого Серця Ісуса і Непорочного Серця Марії при Архикатедральному Соборі св. Юра).
Щонеділі
7.30 ― Божественна Літургія на всяке прошення.
9.00 ― Божественна Літургія на всяке прошення.
11.00 ― Божественна Літургія за парафіян.
18.00 ― Вечірнє Богослужіння.
У першу неділю місяця, після Божественної Літургії, об 11.00, ― благословення жінок у стані вагітності.
У першу неділю місяця, після Вечірні, о 18.00, ― чування чоловічого товариства «Христа Чоловіколюбця».
Остання неділя кожного місяця, після Божественної Літургії об 11.00 год. - благословення дітей, кроплення свяченою водою.
Напередодні свят
17.00 ― Божественна Літургія.
18.00 ― Велика Вечірня з Литією.
У дні свят, які випадають з понеділка по п’ятницю, Божественна Літургія служиться о 7:30, 10:00...
Read moreЧас будівництва нового собору св. Юра майже збігся з роками спорудження іншого архітектурного шедевру Львова — Домініканського костелу (архітектор — Ян де Вітте, 1740—1764 рр.). У місті в ці роки з'являється також низка інших сакральних споруд — костели св. Антонія, св. Мартина, св. Миколая, колегіум ордену піарів тощо. Задум нового будівництва на Святоюрській горі належав митрополиту Атанасію Шептицькому. За історичними джерелами, це була людина, дуже віддана богоугодній справі, твердого характеру, послідовна й цілеспрямована у здійсненні задуманого. Обіймаючи єпископську, а згодом ще й митрополичу посади, А. Шептицький ініціював численні церковні новобудови в підпорядкованих йому єпархіях на Галичині, Поділлі та Волині. З плином часу стара Святоюрська церква, що служила кафедральним храмом, вже не могла відповідати своєму особливому статусу, значно поступаючись навіть деяким парафіяльним церквам. Ситуація ускладнювалася ще й тим, що старий храм фактично перебував у подвійному користуванні — світського духовенства і ченців василіанського монастиря, — що призводило до непорозумінь і навіть до конфліктних ситуацій. Ці обставини й зумовили постанову про знесення старої церкви та спорудження нової, що відповідала б вимогам часу. Спершу владика планував оновити давній собор, що в часі співвідноситься з його вступом на посаду київського митрополита. Перед 1733 р. консисторія прийняла рішення про збір коштів на «кафедральну фабрику». За дорученням митрополита це здійснював отець Єронім Островський ЧСВВ. Проте намісники (декани) не поспішали з надсиланням коштів і фактично проігнорували заклики митрополичого представника. Тому митрополит сам взявся наводити лад і 11 жовтня 1733 р. розіслав пастирський лист до намісництв, розташованих на південь від Львова, рішуче вимагаючи надання коштів під загрозою усунення з посад. Як далі розвивалася ситуація — невідомо. Брак конкретних свідчень про тогочасні роботи в соборі не дає змоги твердити про їх широке розгортання. У середині XIX ст. над Святоюрським ансамблем нависла несподівана і досить серйозна загроза. Австрійська влада розглядала прилеглу до нього територію як один з можливих варіантів створення потужної військової цитаделі на засадах найновіших правил такого будівництва — з потужними казематами, цейхгаузами, артилерійськими позиціями тощо. У разі вибору саме цієї території ансамбль мав би не лише небажаного сусіда, але й небезпеку від можливих воєнних дій. На щастя, перевагу віддали іншій ділянці, і спорудження цитаделі було розпочате дещо...
Read moreThis 18th-century Catholic cathedral looks out over Lviv from its namesake hill on the west side of the city.
It was built over 15 years up to 1760 and its exterior ornamentation is as rich as it gets.
Against walls painted a pale yellow there are lavish Rococo pilasters, sculptures, balustrades and highly ornate mouldings.
Above the portal stand two dominant statues, one of St Leo and the other of St Athanasius, both the work of the Czech sculptor Johann Georg Pinsel . After all that drama the interior is a lot more discreet, but there are some fascinating things to see, like a “wonder-working” icon of Mary from the 1600s, and tombs for some eminent figures of the Ukrainian...
Read more