Ivan Pidkova Monument — Attraction in Lviv Urban Hromada

Цікавий пам'ятник. Пам'ятник був встановлений 1982року на кошти його автора скульптора Петра Кулика. Архітектором пам'ятника є Володимир Блюсюк. В основу монументу було покладено скульптуру, що експонувалась на республіканській виставці «Художники Львова» у Києві та затвердженої на засіданні архітектурно-художньої ради при Архітектурно-планувальному управлінні міста Львова.Ще 18 вересня 1965 р. Рада міністрів УРСР прийняла постанову «Про увічнення пам'ятних місць, пов'язаних з історією запорізького козацтва». Львівське обласне управління культури склало список можливих пам'ятників та місць їх установлення. Подібні списки надали також Міністерство культури УРСР, Академія наук УРСР, Держбуд УРСР. Серед інших об'єктів був і пам'ятник козацького ватажка Івана Підкови, а місцем його встановлення спочатку пропонувалася площа Ринок, де було страчено Івана Підкову. А встановлено пам'ятник Івану Підкові було у травні 1982 р. Місту його подарував львівський скульптор Петро Кулик. Митець безкоштовно виконав модель пам'ятника та постамент. Однак спорудження пам'ятника викликало спротив ініціативної комісії, що складалась з маститих львівських скульпторів та архітекторів. На захист роботи молодого скульптора несподівано став міський комітет Компартії України і пам'ятник було прийнято за умови врахування...

Тодi Пiдкова зняв догори десницю, i шум почав улягатися, а незабаром на усьому Ринку запанувала мертва тиша. I в нiй громом прокотилися слова в'язня: "Панове раднi! Патрицii' Львова! З волi короля Стефана я буду стятий у вашому мiстi. Cмерть не лякаэ мене. У багатьох сiчах з бусурманами вона заглядала менi у вiчi. Звичайно, я радше вiддав би своэ життя за справу, якiй служив, у чесному двобоi' з ворогом, нiж маю загинути вiд руки, - вiн кивнув на ката, - оцього виродка. Та не сулилося менi полягти на бранному полi. Люди короля пiдступним способом схопили мене, щоб вiн моэю головою мiг купити собi призильнiсть мучителя багатьох народiв - султана Амурата. Вiд такого пiдлого вчинку своi'x правителiв Рiч Посполита вкриэться ще одною ганьбою... Я сксщав "ще одною", бо i'м нiсть числа. Хiба не ганьблять Польщi тi утиски, якi ви, панове, - вiн повiв рукою вiд ратушi до кафедрального собору, - чините у Львовi русинам? У руському мiстi, на споконвiчнiй землi руськiй ви дозволяэте i'м селитися тiльки на однiй вулицi, не допускаэте i'х не тiльки до урядiв мiських, а й до торгу та до ремесла, глумитесь над i'xнiми звичаями... Не страх, а презирство до вас i вашого короля викличе оця розправа надi мною. Ганьба тим, що вершать суд неправий!" Червень, 1578. (I.Савчин,...

Памятник великому козацькому гетьману Івану Підкові встановлено у Львові на однойменній площі. Іван Підкова увійшов в історію як герой визвольної боротьби українського народу проти завойовників-турків. Легенда свідчить, що він ламав і згинав підкови руками, за що йому і дали відповідне прізвисько. Також гетьман отримав титул молдавського господаря від місцевих бояр, яким він допоміг повалити турецького намісника. Автор памятника Івану Підкові - відомий львівський скульптор Петро Кулик, він самостійно профінансував своє творіння. Спочатку монумент планували звести на площі Ринок , де 16 червня 1578 Івана Підкову стратили, виконуючи наказ польського короля Стефана Баторія. Львівські маститі архітектори були проти установки пам`ятника. Але, як не дивно, на захист молодого скульптора стала Компартія України. Після невеликих змін, внесених в проект, в 1982 році монумент був успішно встановлений. На табличці в дусі того часу було написано, що Іван Підкова - герой спільної боротьби російського, українського і молдавського народу. Але слово «російського» постійно намагалися затерти або замазати фарбою. Зараз на цьому місці...