Statue of Taras Shevchenko, Smíchov — Attraction in Prague

Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?... За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову, Виливало, як уміло, За темнії ночі, За вишневий сад зелений, За ласки дівочі... За степи та за могили, Що на Україні, Думи мої, думи мої, Лихо мені з вами! Нащо стали на папері Сумними рядами?.. Чом вас вітер не розвіяв В степу, як пилину? Чом вас лихо не приспало, Як свою дитину?... За карії оченята, За чорнії брови Серце рвалося, сміялось, Виливало мову, Виливало, як уміло, За темнії ночі, За вишневий сад зелений, За ласки дівочі... За степи та за могили, Що на Україні, Серце мліло, не хотіло Співать на чужині... Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду З булавами, з бунчугами Збирать на пораду. Нехай душі козацькії В Украйні витають – Там широко, там весело Од краю до краю... Як та воля, що минулась, Дніпр широкий – море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори, – Там родилась, гарцювала Козацькая воля; Там шляхтою, татарами Засідала поле, Засівала трупом поле, Поки не остило... Не хотілось в снігу, в лісі, Козацьку громаду З булавами, з бунчугами Збирать на пораду. Нехай душі козацькії В Украйні витають – Там широко, там весело Од краю до краю... Як та воля, що минулась, Дніпр широкий – море, Степ і степ, ревуть пороги, І могили – гори, – Там родилась, гарцювала Козацькая воля; Там шляхтою, татарами Засідала поле, Засівала трупом поле, Поки...

Tarasz Sevcsenko ukrán költő, író, festő és népi hős volt a 19. században, az ukrán irodalom és kultúra egyik legfontosabb alakja. Műveiben az ukrán nép szabadságvágyát, az orosz elnyomással szembeni ellenállást és a nemzeti identitás megőrzésének fontosságát hangsúlyozta. Költészete, különösen a Kobzar című verseskötete, az ukrán nemzeti öntudat szimbóluma lett. Sevcsenko munkásságával és művészetével nagy hatást gyakorolt a kelet-európai nemzeti mozgalmakra és ma is az ukrán kultúra...

Прага. Осінь 28/10/2023. Я сиджу на зупинці споглядаючи пожовтіле листя і все ще яскраво зелену траву на газонах. Поруч шум повноводної Влтави. Блакитне небо і досить сонячний день. В якийсь момент чується гуркіт червоного пражського трамваю, що розрізає тепле повітря погожого дня. І цієї миті моєму взору відкривається силует Кобзаря. Саме так, у Празі є пам'ятник Великому Тарасу. І тут він відтворений, як юний художник, а не так усюди -...